«Венеційка» та БДІПЛ проти того, аби в Україні на 10 років після війни заборонили балотуватись членам проросійських партій

Венеційська комісія опублікувала висновок, підготований разом із Бюро демократичних інститутів та прав людини, щодо українського законопроєкту №9081. Зокрема, «Венеційка» та БДІПЛ виступили проти заборони на 10 років після закінчення війни балотуватися всім членам проросійських партій, яка б діяла 10 років після закінчення російсько-української війни. Документ опублікували на сайті комісії.

«Цей закон у разі прийняття призведе до обмеження права бути обраним, як це закріплено також у статті 3 Протоколу № 1 до Європейського суду з прав людини та статті 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Це стосуватиметься членів забороненої партії, яка обіймала виборні посади, в період воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року та протягом десяти років після його припинення або скасування», – йдеться у висновку.

У документі вказали, що незабаром після скасування воєнного стану певні обмеження потенційно можуть бути виправданими для певного проміжку часу, що забезпечило б поступову адаптацію. Тому, на думку експертів, запропонований в законопроєкті часовий відрізок застосування таких обмежень є невиправдано тривалими. 

«Оскільки запропоновані положення залишатимуться в силі ще довго після закінчення воєнного стану, їх слід аналізувати з перспективою їх довгострокового застосування, навіть у мирний час, коли більше не буде відступу бути застосовним», – додали експерти.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Зеленського рятують від люстрації заступника секретаря РНБО Демченка

У документі вказано, що Венеційська комісія та БДІПЛ вважають законною спрямованість законопроєкту на захист, серед іншого, незалежності держави, демократичного ладу і нацбезпеки. Однак, за словами експертів, процес має бути автоматичним на підставі членства в партії та займання виборної посади, а також без розбору, без розрізнення тих членів партії, які активно сприяв нелегітимним діям, приписуваним політичній партії. 

«Обмеження стосується великої групи осіб, що несе колективну відповідальність за нелегітимну діяльність партії, до якої вони належать, тому бракує індивідуалізації, а отже гарантії належної правової процедури. Це суперечить принципу пропорційності та може призвести до свавілля», – додали експерті.

Тому Венеційська комісія та БДІПЛ рекомендують українській владі, якщо вони хочуть дискваліфікувати деяких учасників заборонених партій:

• запровадити адекватні критерії та ефективне індивідуальне оцінювання, що передбачає обмеження права бути обраним лише для тих виборних осіб партії, чия діяльність поставила під загрозу нацбезпеку та цілісність демократичної держави, та/або, які активно переслідували протиправні цілі заборонених партій, а отже, у разі обрання, становили б загрозу демократичному порядку та національної безпеки України;
• після скасування воєнного стану обмежити дію заборони до найкоротшого можливого періоду. При цьому потрібно забезпечити, аби тривала дискваліфікація зберігалася лише щодо осіб, які становлять найбільшу загрозу демократичному порядку та нацбезпеці і  за рішенням відповідних судів про їх індивідуальну відповідальність;
• надати цим особам повний спектр процесуальних гарантій під час оцінювання процесу, включаючи достатньо обґрунтоване рішення та можливість оскаржити обмеження прав, надавши можливість звернутись за судовим переглядом рішення щодо позбавлення їх права балотуватися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Раді хочуть розширити дію закону про люстрацію

«Виконання цих рекомендацій має важливе значення, щоб уникнути порушення балансу між законною метою захисту демократичного порядку держави та нацбезпекою і необхідністю забезпечення рівних умов гри без непропорційного приниження суттєвої ролі, яку відіграють усі політичні актори у забезпеченні плюралізму та не загрожують представницькому характеру законодавчої влади», – вказано у висновку.

При цьому експерти запевнили, що Венеційська комісія та БДІПЛ залишаються у розпорядженні української влади для будь-якої подальшої допомоги.

Парламентські вибори можуть пройти вже у 2024 році. Крім ризиків, пов’язаних із організацією виборів після війни, Україна знову постане перед вибором: як правильно захиститися від впливу проросійських сил у країні? Заборона судами проросійських партій дала логічне відсилання до можливої найрадикальнішої люстрації всіх «колишніх» партій та причетних до них, стартуючи вже з парламентських виборів.

Ця ідея зараз досить популярна в парламентських колах. У статті «Люстрація, як частина правосуддя перехідного періоду. Що потрібно врахувати, щоб не помилитися?» експерт з реформування виборчого законодавства Міжнародної фундації виборчих систем (IFES) в Україні Олександр Клюжев наводить аргументи з точки зору міжнародних стандартів, і намагається глибше розглянути проблему та перспективи її вирішення.