Підтримати
Про це пише у своїй статті для DT.UA екс-заступник голови СБУ Віктор Трепак.
"Очевидно, що правоохоронна реформа "загальмувала", так належним чином і не розпочавшись. Ситуація з її проведенням лише ускладнюватиметься, бо найсприятливіший для цього період уже пройдено: чим далі від Революції Гідності, тим менше стає шансів на проведення демократичних перетворень у державі загалом. Нова владна команда вже досить зміцніла й почала функціонувати у звичному режимі, орієнтуючись виключно на забезпечення власних інтересів та нейтралізацію загроз для свого існування. Вона, як свого часу й попередня, головну ставку робить не на правові засади функціонування держави, а на силу, яку в потрібних їй випадках мають застосовувати "силові" структури", - йдеться у статті.
Як пише Трепак, нова владна команда взяла під свій контроль "старі" правоохоронні органи (ГПУ, СБУ і МВС) і активно займається "прирученням" нових - НАБУ і САП.
"Наразі фактично завершено встановлення політичного контролю над "старими" правоохоронними структурами, зокрема шляхом відновлення інституту "смотрящих", які в окремих випадках уже "доросли" до рівня заступників керівників правоохоронних структур і готуються їх очолити", - наголошує атвтор.
На його думку, оскільки заходи, вжиті при прийнятті законів на етапі формування НАБУ і САП не призвели до бажаного результату, було штучно розпалено конфлікт між ГПУ з одного боку, та НАБУ і САП - з іншого.
"Стало очевидно, що попередні заходи, вжиті на етапі прийняття відповідних законів (коли глава держави отримав можливість призначати директора НАБУ, хоча Конституція таким правом його не наділяє) і на етапі формування НАБУ та САП (надання генеральських звань, присутність на складанні присяги детективами та на робочих нарадах, запрошення керівників цих органів на різні заходи в АП тощо), не забезпечили встановлення над новими органами бажаного рівня контролю. Тому не залишалося нічого іншого, як почати "гальмувати" НАБУ і САП. Відтак, замість спільної боротьби з корупцією у межах своїх повноважень правоохоронні органи були втягнуті у міжусобну війну", - йдеться у статті.
Трепак зазначає, що об'єктивно "вістря" НАБУ має бути сфокусоване передусім на політичних структурах, зокрема парламенті, уряді, адміністрації президента.
"Вони є центром прийняття найважливіших державних рішень з усіх важливих питань. Саме там "виробляється" корупційна ідеологія, саме звідти корупційні відносини проростають у нижні владні щаблі, правосуддя та правоохоронну сферу, економіку, банківський і фінансовий сектори тощо. За невеликий період своєї діяльності НАБУ зробило кілька кроків, спрямованих на протидію політичній корупції, що не на жарт налякало тих, хто зараховує себе до державного керівництва. Оскільки, по-перше, ці кроки не були погоджені "нагорі" (чого раніше в принципі не могло бути), по-друге, вони потенційно загрожували тим, хто на самій "горі". А тому не могли залишитися без адекватного реагування", - наголошує автор.
Нагадаємо, 17 серпня, генеральний прокурор Юрій Луценко зустрівся з директором Національного антикорупційного бюро Артемом Ситником, щоб обговорити конфлікт між співробітниками ГПУ і НАБУ.
На наступний день на спільній прес-конференції керівники НАБУ і ГПУ повідомили, що розслідування інциденту доручено СБУ.
12 серпня начальник департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури Володимир Гуцуляк заявив, що спецназом НАБУ були побиті три співробітники прокуратури. Директор НАБУ Артем Ситник заявив про затримання ГПУ двох технічних працівників НАБУ, які проводили негласні слідчі дії.
Детальніше про ситуацію з антикорупційними органами в Україні читайте у статті Віктора Трепака "Правоохоронна реформа на фінішному старті" у свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google