В Україні влада застосовує мобілізацію до війська як спосіб боротьби із інакодумцями та журналістами, що викривають її хиби, пише видання Politico.
Газета наводить приклад, як журналіст-розслідувач проєкту «Слідство.Інфо» Євгеній Шульгат отримав повістку після публікації матеріалу про статки тоді ще голови департаменту кібербезпеки Служби безпеки України генерала Іллі Вітюка.
«Я розцінюю це як залякування і перешкоджання моїй журналістській діяльності», - зазначив він авторці матеріалу.
Інші журналісти, які працюють в неурядових організаціях, що займаються антикорупційною тематикою, також кажуть, що адміністрація президента (або окремі високопосадовці) використовують владу, щоб примусити людей замовкнути.
Натомість уряд наполягає на своїй непричетності і обіцяє реагувати, якщо такі зв’язки виявляться.
«Я вважаю, що використання інструментів кримінальної юстиції для тиску на будь-яку людину, в тому числі громадських активістів, є неприпустимим, і про такі факти необхідно негайно повідомляти компетентні органи», - заявив в коментарі виданню заступник голови Офісу президента Олег Татаров, який є негласним куратором правоохоронної системи з ОП.
Саме Татарова голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін звинувачує у переслідуванні через переведення у військову частину в Києві. При цьому Державне бюро розслідувань України розслідує справу Шабуніна не лише за фактом ухилення від військової служби та незаконного переведення з бойової частини, але й за фактом непередачі автомобіля, придбаного волонтерами для його військової частини.
«Чому мене переслідує Офіс президента? Може тому, що я розповідаю про те, як Татаров керує правоохоронною системою України? Чи за те, що Центр протидії корупції систематично знищує антидемократичні ініціативи влади?», - написав Шабунін у Facebook.
Водночас у березні головний редактор руху «Чесно» Олександр Саліженко був вимушений їхати до військкомату, щоб пояснити, чому він не з'явився на службу, хоча у нього рак четвертої стадії.
«До березня у мене не було жодних проблем з військкоматом. Я намагався підписати контракт з армією, але отримав відмову через стан здоров'я. Я підтримую армію та мобілізацію. Тому мені було боляче читати кампанію цькування в інтернеті, коли мене називали ухильником від мобілізації», - розповів він свою історію
Видання вказує, що журналісти, які розслідують корупцію, також піддаються цькуванню в інтернеті, а анонімні Telegram-канали називають їх ухилянтами.
«Вони використовують різні тактики залякування, щоб спробувати відлякати репортерів, а потім, звичайно, вони завжди можуть погрожувати відправити вас на фронт», - розповів журналіст-розслідувач Юрій Ніколов.
Він додав, що часто до цькування причетні канали, близькі до офісу президента.
Ніколов зазначає, що став мішенню через свої статті про корупцію в процесі закупівель Міністерства оборони України, які публікував на ZN.UA.
У січні кілька чоловіків намагалися вдертися до його київської квартири, а потім розклеїли на дверях листівки «ухилянт». Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом інциденту, але звинувачення досі так нікому і не оголосили.
«Хороша новина - справа ще не закрита. Погана новина - вона не рухається», - зазначив Ніколов.
Видання вказує, що ситуація свідчить, що система захищається від незручних розслідувань. Але українські оглядачі та журналісти визнають, що за останні роки країна досягла величезного прогресу в боротьбі з корупцією.
«Ми досягли значних результатів. Наприклад, наша система контролю статків чиновників є однією з найкращих у світі, а електронні державні послуги в смартфоні поховали пласт масової адміністративної корупції, - сказав Шабунін.
При цьому він додав, що в активістів ще багато роботи і ніщо так не дискредитує владу в очах українців, як напади на людей, які викривають корупцію.