В державі хаос планування та використання публічних коштів — експерт

Виконавча влада і місцеве самоврядування не надто співпрацюють щодо публічних інвестицій, а такі поняття, як системне планування та оцінка впливу тих чи інших рішень на середньострокову ситуацію на територіях, відсутні у лексиконі цих органів як такі, пише у своїй статті для ZN.UA один із авторів реформи децентралізації Анатолій Ткачук. За його словами, відсутність координації на всіх рівнях урядування сьогодні є чи не найбільшою проблемою для успішного завершення першої фази децентралізації. Автор навів два приклади, які це підтверджують. 

“Нещодавно на ТБ у новинах показали місто Рожище. Суть приблизно така: райрада за 5 млн грн відремонтувала приміщення для районної амбулаторії. Все чудово, євроремонт. Але район ліквідований, і це приміщення райрада хоче передати у громаду, а та не бере. Чому не бере? У місті є лікарня, в якій є поліклініка. Так, вона не нова, але там і поліклініка, і стаціонар. Щодо нової амбулаторії, то міський голова каже: “Ми її не беремо, бо у нас не вистачить коштів на нашу поліклініку та амбулаторію”, - пише автор.  

Крім того, за словами Ткачука, амбулаторія у совдепівському двоповерховому приміщенні, перший її поверх відремонтували і навіть утеплили стіни, а другий — стоїть обдертий, там нікого нема, і він не обігрівається. От міський голова і каже: що це за утеплення, коли нагорі нема обігріву?  

“П’ять мільйонів витратили, а результату нема. Але чи винна тут децентралізація? Чи прораховував хтось альтернативні варіанти — ремонт у лікарняній поліклініці, створення амбулаторії десь у віддаленішій частині колишнього району, якщо ця амбулаторія для сільських жителів? І головне, як координували між собою дії щодо цієї амбулаторії МОЗ, ОДА, РДА, райрада, міськрада, якщо виникла така прикра історія? І це на сьомому році децентралізації”, - зазначив Ткачук. 

Амбулаторія в Рожищі, яку не беруть на баланс

Інтер

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Сьогодні децентралізація дійсно залишилася без “голови” — експерт

Другим прикладом він назвав закриття школи у селі Проскурівка Хмельницької області. Перед тим її капітально відремонтували за кошти, які Україна отримала за Кіотським протоколом. Зокрема, було проведено “утеплення фасадів, горищного перекриття, заміну вікон і дверей по вул. Шкільна, 5, у селі Проскурівка Ярмолинецького району Хмельницької області”. Принаймні так стверджує офіційна звітність. 

За словами Ткачука, перед прийняттям рішення про такі роботи варто було б зрозуміти, що число дітей від такого ремонту не збільшиться, адже їх просто фізично там уже немає. Зокрема, голова громади говорить наступне: “1-го та 3-го класів на цей навчальний рік немає. У 4-му класі — четверо, в 5-му і 9-му — по одній дитині, а в 7-му — двоє. Це виходить індивідуальне навчання. І лише у 2-му і 6-му класах навчаються по п’ятеро, а у 8-му — вісім дітей. Таким чином у школі є тільки три повноцінні класи, хоча вони й вважаються малокомплектними”. 

“Рішення про ремонт приймалося в ОДА. Невже там не знали демографічної ситуації в цьому селі? Якщо не знали, то гріш їм ціна як державним службовцям. Якщо ж знали і все одно робили, це ще гірше — це марнотратство. Отже, і в першому, і в другому випадках ми можемо говорити, що причиною подібних проблем перш за все є не власне децентралізація, а відсутність будь-якої координації за вертикаллю і горизонталлю", - додав Ткачук. 

Детальніше про основні проблеми, ризики і прогнози децентралізації читайте в матеріалі Анатолія Ткачука “Чорна кішка децентралізації”.