Поки СБУ продовжує спроби відстояти свою "помірну" версію реформи спецслужби, у партії "Слуга народу" виступили із більш радикальними законодавчими ініціативами. В одній з перших версій альтернативного законопроєкту пропонувалося провести ребрендинг СБУ, перетворивши її на Агентство нацбезпеки. Але в оновленій версії законопроєкту, переданого на розгляд міжнародним експертам у грудні, від цієї ідеї відмовилися, пише автор DT.UA Данило Пилипчук у своїй статті.
Він зазначає, що парламентський законопроєкт дійсно обмежує повноваження СБУ (зокрема, ті, що включають контррозвідувальну діяльність та протидію тероризму) і передбачає посилення демократичної підзвітності Служби. Проте в ньому присутні серйозні суперечності та неточності, що ставлять під сумнів його спроможність.
Зокрема, відсутня ясність у питаннях координації повноважень СБУ та інших служб, досить розмите визначення "контррозвідувальної діяльності", а пропозиція призначати співробітників через конкурси вимагає уточнень. Парламентський комітет отримує право ініціювати відставку голови СБУ, призначеного Радою за поданням президента. А заплановане до 1 січня 2022 року скорочення штату СБУ до 11 тисяч осіб повинно бути обґрунтовано політичним баченням майбутньої моделі Служби.
Тим не менш, за словами заступниці голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Мар'яни Безуглої, альтернативний законопроєкт має підтримку в Офісі президента, де ним опікується заступник голови ОПУ Андрій Смирнов. І якщо раніше у самій Службі цю ініціативу не сприймали всерйоз, тепер вона викликає у них занепокоєння.
Пилипчук не виключає, що саме парламентська версія отримає більш позитивну оцінку міжнародних експертів. У грудні невелика парламентська делегація відвідала штаб-квартиру відомого Женевського центру з питань управління у секторі безпеки, де реформі СБУ приділяють особливу увагу.
Детальніше про розбіжності в команді президента щодо трансформації Служби безпеки України читайте в матеріалі Данила Пилипчука "СБУ-2020".