Українсько-польські відносини сьогодні недооцінюються як Києвом, так і Варшавою – експерт

На сьогоднішній день українсько-польські відносини серйозно недооцінені як з польської, так і з української сторони, пише в своїй статті для DT.UA директор Інституту світової політики Альона Гетьманчук.

За словами автора, можливо, саме через дану обставину Варшава перевела формальне стратегічне партнерство між країнами в розряд т. н. "партнерства з передумовою", що містить вимогу залагодити історичні питання для продовження ефективного співробітництва.

"Деякі польські експерти пояснюють таку недооцінку тим, що після Революції Гідності демократизація та модернізація України не стали стратегічною метою закордонної польської політики. Українські ж експерти та політики почали дедалі серйозніше задумуватись над відповіддю на запитання: "А навіщо взагалі сьогодні Польща Україні?", яке на засіданні польсько-української групи діалогу провокаційно закинув один з відомих польських дослідників України", - відзначає аналітик.

Гетьманчук вказує, що сьогодні багато хто в Україні вважає, що партнерство між Києвом та Варшавою дало збій, коли польський уряд де-факто поставило подальше співробітництво в залежність від прийняття Україною польської концепції бачення історії.

З її точки зору, подібні оцінки не відповідають дійсності.

"Насправді, стратегічне партнерство України та Польщі вже певний час рухалося вперед на "холостих". У якийсь момент і в Варшаві, і в Києві перестали серйозно в нього інвестувати. Замість нового чітко окресленого порядку денного з'явився вакуум, який з легкістю заповнили політичні пристрасті навколо УПА і Бандери. Про історію говорити легше, ніж творити майбутнє", - зазначає автор.

Експерт констатує, що сьогодні в українсько-польських відносинах лідерства не спостерігається ані з одного, ані з іншого боку

"Складно ідентифікувати десижнмейкера, який був би готовий інвестувати свою політичну репутацію на користь тривалого партнерства, а не розрулювання поточних проблем з орієнтацією на настрої електорату", - підсумовує вона.

Нагадаємо, що 22 липня минулого року Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті жертв геноциду", здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1939-1945 рр..".

У відповідь на рішення Сенату та постанову Сейму Польщі, 8 вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій засудила "односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття".

Детальніше про проблеми українсько-польських відносин читайте у статті Олени Гетьманчук "Україна-Польща: партнерство без патронату і передумов".