Україні проблематично укласти угоду про вільну торгівлю з Туреччиною — експерт

Угода про вільну торгівлю - одне з ключових питань порядку денного українсько-турецьких відносин починаючи з 2006 р. Однак чому угоду досі не підписано? Одним із найбільш чутливих питань переговорного процесу були і залишаються на сьогодні умови лібералізації тарифного захисту сторін у рамках майбутньої угоди, тобто наскільки і коли сторонами буде скорочено ввізні та вивізні мита на товари. У цьому контексті варто нагадати, що Туреччина має чи не найвищий рівень тарифного захисту в світі.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Ігор Гужва, доктор економічних наук, експерт CMD-Ukraine. За його словами, в Турецькій Республіці так звані заборонні ставки ввізного мита (50, 100, 200% і вище) застосовуються майже до всіх перероблених сільськогосподарських товарів. Водночас у Туреччині поширена практика застосування квот, у тому числі сезонних, та інших нетарифних бар'єрів у доступі до внутрішнього ринку.

"Також надзвичайно важливим є те, що понад 50% тарифних позицій мають незв'язаний тариф. Тобто Анкара має право в односторонньому порядку фактично безмежно підвищувати ввізні мита більш як на половину товарної номенклатури, - зазначає експерт. - Офіційна Анкара системно і послідовно зберігає такий рівень тарифного захисту в усіх угодах про вільну торгівлю, у тому числі в рамках митного союзу з ЄС".

Автор вважає, що ЗВТ на таких умовах позитивного ефекту для України не забезпечить. Укладання угоди на таких умовах для нашої країни - це як мінімум консервація поточної структури торгівлі з поступовим збільшенням обсягу експорту сировини та імпорту готової продукції, а як максимум подальша деіндустріалізація економіки з усіма негативними наслідками.

Докладніше про проблеми зі створенням ЗВТ з Туреччиною читайте в статті Ігора Гужви "Чи милий нам берег турецький?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".