Про це у своїй статті для DT.UA пише директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін. За його словами, цю роль Україна почала відігравати не з власної волі, а в ході боротьби за незалежність. Це, однак, не означає, що Київ не повинен користуватися цим у своїй зовнішній політиці.
"Так, Мюнхенська конференція показала, що Україна вже не у фокусі міжнародної уваги, що є інші проблеми та інтереси, які швидко витісняють ситуацію на другий і третій план проблем. І мають рацію ті, хто каже, що якщо ми хочемо й надалі привертати увагу Заходу до наших питань, то нам слід шукати нові форми. Нам треба показувати, що ми - вирішення проблеми, а не сама проблема.", – йдеться в статті.
Горбулін вказує, що приклад України наочно демонструє всьому світу, що буває, якщо не здійснювати Росії своєчасного спротиву, дозволяючи їй нарощувати свій вплив через фінансування політиків, формування інформаційного простору на власний розсуд та просування на державні посади своїх агентів впливу. Сьогодні Україна готова робити все, аби її помилок не повторила спочатку Європа, а потім і весь світ.
"Запорука цього - наш унікальний досвід протистояння гібридній агресії. Можна нескінченно говорити про те, що "все це вже колись проти когось застосовували", але майже ніколи - саме як сукупність. І навіть якщо подивитися на історичні прецеденти, то там не знайти всього того, з чим ми зіштовхнулися - кібератаки на критичну інфраструктуру, використання енергетичної зброї та багато чого іншого. Тим паче, що "гібридну війну" від простого "використання сукупності методів" відрізняє один невеликий, але важливий момент - наявність чіткого військово-політичного рішення агресора, отже, і методи, які застосовуються ним, не мають хаотичного характеру, а вбудовані в єдиний і логічний ланцюг. І протистояти цій цілісності ми навчилися. І нам є чим ділитись у цій сфері з нашими партнерами", – зазначає експерт.
Горбулін наголошує, що сьогодні Україна не просто веде боротьбу за своє виживання та незалежність. Вона також захищає прогресивні цінності, виступити на захист яких має й Захід.
"Утім, робити з цього "культ" та основу розповіді про нашу "особливу місію у світі" все ж таки не варто. Фактично, ми можемо й маємо говорити про необхідність формування (на підставі реальності, що склалася) досить простої, але зрозумілої і раціональної стратегії зовнішньої та внутрішньої політики держави: наше основне завдання залишається простим і конкретним - вижити в цій війні; друге - вийти з неї сильнішими, ніж ми були на початку; третє - навчити боротися тих наших партнерів, хто хоче вчитися; і четверте завдання - об'єднуватися з тими, хто готовий, як і ми, чинити спротив", – підсумовує він.
Детальніше про політичні виклики, з якими сьогодні зіткнулися як країни Заходу, так і Україна, читайте в статті Володимира Горбуліна "Європа і "заперечення": реалізм проти Бодлера" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".