Виконуючий обов'язки міністра закордонних справ України 3 констатує, що під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фогом Расмуссеном Київ не просив про надання військової допомоги, а обговорював перспективи військово-технічного співробітництва.
"Ми обговорили можливі наслідки конфлікту у Криму для регіону і питання того, що НАТО та міжнародна спільнота може зробити, аби зупинити Росію не тільки порушувати міжнародне законодавство, але і зупинити військову агресію. Переважно, ми говоримо про військово-технічне співробітництво - направити в Україну більше технічного обладнання", - передав Дещиця зміст розмови журналістам після закінчення цієї зустрічі в понеділок у Брюсселі.
При цьому керівник відомства негативно відповів на питання про запит Києва щодо прямої військової допомоги. "Стосовно військової допомоги - ми її не просили", - підкреслив в.о. міністра.
За його словами, українська сторона стурбована кількістю російських військових на східному кордоні України, кількістю "російських політичних туристів у східному регіоні, а також низкою провокацій, які росіяни намагаються організувати в українських регіонах". "Це виглядає аналогічно до сценарію, реалізованого у Грузії у 2008 році, де провокації можуть почати військову ескалацію. Тому ми дали інструкції нашим військовим не реагувати на провокації. Ми використовуємо всі дипломатичні можливості, щоб мирно вирішити цей конфлікт", - підкреслив він.
Окрім того, під час зустрічі обговорювали можливість направлення до України моніторингової місії. "Ми хотіли б підкреслити, що ми вітаємо наглядові місії ОБСЄ, ЄС в Україні, мандат яких буде включати Крим. Ми сподіваємося на розуміння на цій позиції. Крим - невід'ємна частина України", - заявив він. !zn