Україна піддалася жорсткій критиці в доповіді Європарламенту про виконання Угоди про асоціацію

Європарламент 526 голосами затвердив резолюцію про виконання Україною Угоди про асоціацію, передає "Інтерфакс-Україна". Зокрема Україна піддалася жорсткій критиці через корупцію, що реформи, які гальмують, відсутність політичної волі забезпечити незалежність судових інституцій та іншого.

Голосування за резолюцію відбулося увечері 10 лютого. Однак його результати оголосили вранці 11 лютого, адже більшість депутатів брали участь у засіданні по відеозв'язку, а голосували за допомогою електронної пошти. Доповідачем по Україні виступив депутат від групи Європейської народної партії Міхаель Галлер (Німеччина).

Резолюція складається з преамбули та підрозділів. У самій преамбулі міститься критика на адресу Києва, вона складається з 61 пункту. У доповіді дев'ять розділів, які включають 137 пунктів.

"Україна має європейську перспективу відповідно до статті 49 і може подати заявку на вступ до Союзу за умови, що вона дотримується всіх копенгагенських критеріїв і принципів демократії, поважає основні свободи, права людини і меншин і підтримує правило закону", - йдеться в преамбулі.

Крім того, зазначено, що 22-й саміт Євросоюз-Україна визнав європейські прагнення Української держави, привітав її європейський вибір. Також під час саміту було визнано істотний прогрес, досягнутий Україною в процесі реформ. Також Європарламент привітав вже досягнуті результати у виконанні Угоди про асоціацію та всеохоплюючу й поглиблену зону вільної торгівлі.

У резолюції окремо йдеться про місцеві вибори, які відбулися в Україні минулої осені. Зокрема зазначено, що за оцінкою громадянського суспільства та експертів, місцеві партійні організації, кандидати та члени виборчкомів не змогли належним чином підготуватися до реєстрації кандидатів. Причиною тому стало те, що зміни до Виборчого кодексу взяли безпосередньо перед виборчим процесом. Також зазначено, що введення механізмів контролю зверху вниз, що закріплюють принцип імперативного мандата, а також прив'язка партійних списків до мінімальної кількості виборців в 10 тисяч, послаблює демократичний характер виборів.

Крім того, доповідач зупинився на аналізі роботи Верховної Ради. Зокрема, мова йшла про те, що темпи законодавчої діяльності, особливо в другій половині 2019 року, для швидкого виконання реформи, обіцяної в ході виборчих кампаній, були особливо безперервними, іноді на шкоду парламентського контролю, прозорості та якості законодавства.

Також в резолюції йдеться про те, що Україна досягла значних успіхів у виконанні зобов'язань, пов'язаних з угодою про асоціацію та інтеграції з ЄС. Але при цьому необхідно завершити кілька початих реформ у сфері верховенства закону, належного управління та боротьби з корупцією.

"Попри помітний прогрес, широко поширена корупція продовжує гальмувати процес реформ в Україні, а триваюча конституційна криза являє собою загрозу здатності президента і Верховної Ради проводити реформи", - зазначив доповідач.

Галлер додав, що "олігархи, схоже, відновлюють політичний вплив", а також необхідно брати до уваги, що “все ще необхідно прийняти деякі додаткові заходи, щоб уникнути відкату назад, з упором на судову систему".

У резолюції зазначено, що весь потенціал проведених в Україні реформ не реалізується через динаміку їх процесу, а також пов'язаних з ними інституційними проблемами. При цьому самі реформи підриваються внутрішньою інституційною нестабільністю і суперечностями, відсутністю чітких орієнтирів, слабким потенціалом, обмеженими ресурсами та зовнішніми факторами, такими, як пандемія коронавірусу. Крім того, в документі йдеться, що реформи підриваються відсутністю політичної рішучості прийняти і забезпечити повну незалежність судових і економічних інститутів та недопущення вибіркового використання правосуддя.

У резолюції Європарламент констатував, що в Україні немає прогресу в кримінальному провадженні серйозних порушень прав людини, імовірно, скоєних військовослужбовцями ЗСУ. Також в документі йдеться про затримку і недостатній прогрес у розслідуванні справ Майдану.

Крім того, в резолюції є посилання на недавній звіт антикорупційної організації Transparency International. У ньому TI відзначили, що в Україні сприйняття корупції знизилося до рівня 2017 року.

У Європарламенті взяли до уваги і те, що підтримка модернізації, деолігархізації, реформ і боротьби з корупцією і раніше дуже висока серед українців. Зазначено, що ці очікування повинні бути виправдані без подальших зволікань.

У документі окремо зафіксували, що ситуація в сфері безпеки в Україні в цілому погіршується. Зазначено, що незалежність, суверенітет і територіальна цілісність держави в межах її міжнародно визнаних кордонів серйозно підриваються цілеспрямованими кампаніями дезінформації, кібератаками та іншими гібридними загрозами. Те ж саме стосується і здатності України проводити необхідні економічні та соціальні реформи. Негативно на ці фактори також впливає неврегульований збройний конфлікт в Донбасі, викликаний агресією РФ, а також окупація частини Донецької і Луганської областей та Криму. Це також погіршує ситуацію з правами людини і є перешкодою на шляху підвищення добробуту, стабільності і зростання країни.

В даному контексті також згадується позиція Євросоюзу, який рішуче засудив триваючу агресію РФ проти України, встановив і буде продовжувати політику невизнання окупації Криму та порушення суверенітету Української держави. Також ЄС продовжує застосовувати санкції проти фізичних та юридичних осіб, причетних до цього порушення міжнародного права.

У резолюції також йдеться про збитий "в контексті зусиль Росії з підриву територіальної цілісності України" пасажирський літак МН17. Зокрема, зазначено, що Об'єднана слідча група під керівництвом Нідерландів підтвердила збиття рейсу MH17 за допомогою ракети класу "земля-повітря", поставленої 53-ю зенітною бригадою Сухопутних військ Росії, що базується в Курську.

Окремо в документі йдеться про війну в Донбасі, згадується про число вбитих, тимчасово переміщених, що утримуваних в тюрмах українців. Також мова йде про гуманітарну кризу, про погіршення ситуації з правами людини як на сході, так і окупованому Криму, переслідуванні кримських татар з політичних мотивів.

У доповіді згадується ситуація зі свободою ЗМІ, необхідністю "послабити жорстку хватку олігархів над ними, заохотити редакційну незалежність та боротися з безкарністю за злочини насильства проти журналістів".

"ЄП шкодує про те, що політичний клімат в країні погіршився, коли залякування, мова ворожнечі і політичний тиск широко використовується в політичних цілях; наполегливо закликає владу рішуче засудити і заборонити діяльність екстремістських і розпалюючих ненависть груп і вебсайтів, таких, як Миротворець, які створюють напруженість в суспільстві і неправомірно використовують особисті дані сотень людей, включаючи журналістів, політиків і членів груп меншин", - йдеться в резолюції.

Крім того, порушено ситуації з гендерною рівноправністю, ЛГБТІ та ромами. 

"Реалізація Угоди про асоціацію в соціальній сфері залишається незадовільною, оскільки Україна ратифікувала основні міжнародні інструменти, але як і раніше не виконує їх", - підкреслюється в документі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Європарламент закликав Україну поліпшити виборче законодавство

Раніше прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про те, що Україна розраховує на запуск у 2021 році процесу всеосяжного огляду досягнення цілей Угоди про асоціацію з Євросоюзом для поглиблення секторальної інтеграції. Він висловив надію, що і Європарламент, і профільний комітет, "нададуть потужну підтримку" цьому процесу.

Нагадаємо, урядова делегація на чолі з прем'єр-міністром Денисом Шмигаль у вівторок, 9 лютого, початку робочий візит до Брюсселя. У ході зустрічі з президентом Євроради Шарлем Мішелем прем'єр-міністр обговорив узгодження з ЄС перегляду Угоди про асоціацію.

На 11 лютого заплановано засідання Ради асоціації Україна-ЄС.