Угорщина висунула три вимоги до України після рішення "Венеціанки"

Угорщина має три очікування від України після оголошення рішення Венеціанської комісії за українським законом про освіту.

Про це заявив глава МЗС Угорщини Петер Сійярто в понеділок, 11 грудня, під час перерви на зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів ЄС в Брюсселі, повідомляє "Європейська правда".

За словами Сійярто, дії України повинні повністю відповідати очікуванням Євросоюзу та Венеціанської комісії, зокрема щодо нового закону про освіту, якщо вона серйозно вірить у свої прагнення до євроатлантичної інтеграції.

Міністр закордонних справ Угорщини відзначив, що рішення Венеціанської комісії, опубліковане сьогодні, 11 грудня, є "абсолютно однозначним", і викладені в ньому пропозиції не можуть тлумачитися двозначно.

За словами Сійярто, з документа "Венеціанки" зрозуміло, що "правильне рішення" - це внесення змін в суперечливу статтю 7 закону україни "Про освіту".

Сійярто заявив, що в цьому випадку уряд Угорщини має три очікування від української влади: не обмежувати вже наявні права, вести переговори з національними меншинами в Україні і повністю виконати рекомендації Венеціанської комісії.

"Угорщина не може підтримувати прагнення України в міжнародній політиці до тих пір, поки не відбудуться зміни", - сказав Сійярто, додавши, що сподівається, що такі зміни відбудуться як можна швидше.

Як повідомлялося, Венеціанська комісія надала рекомендації щодо закону України "Про освіту".

Венеціанська комісія рекомендує, зокрема:

- повною мірою використовувати гнучкість, передбачену п. 4 ст. 7, при ухваленні імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами ЄС для відповідних меншин;

- внести зміни до перехідних положень закону "Про освіту", забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;

- звільнити приватні школи від нових мовних вимог у відповідності зі статтею 13 Рамкової конвенції.

Закон України "Про освіту" набув чинності 28 вересня. Відповідно до статті 7 закону, починаючи з 1 вересня 2018 року дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державну мову.

З 5-го класу діти починатимуть навчатися державною мовою, а мову національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ній можливе викладання однієї або декількох дисциплін.

Детальніше про новий закон "Про освіту" читайте в інтерв'ю міністра освіти Лілії Гриневич у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".