Угорщина, Болгарія та Сербія можуть використати німецький досвід, щоб активізувати "Турецький потік" – експерти

Рішення Бундестагу про імплементацію оновленої Газової директиви ЄС з німецькою специфікою – прийняттям поправок, які виводять з-під її дії російський газопровід "Північний потік-2" – загрожує цілою серією подібних рішень з боку інших зацікавлених країн, надто вже великий воно створило резонанс. Більше того, з'явився прецедент, який може бути творчо використаний Росією по відношенню до ще одного "проблемного" газопроводу. Про це у своїй статті для DT.UA пишуть експерти Центру глобалістики "Стратегія XXI".

Як вважають автори, тепер, орієнтуючись на німецький досвід, таку ж штуку можуть спробувати провернути інші зацікавлені в російських газопроводах країни – ті ж Угорщина, Сербія та Болгарія, які зацікавлені і в "Турецькому потоці". Відтепер Будапешт, Белград і Софія можуть сміливо апелювати – чому може приймати такі рішення Бундестаг ФРН, але не можуть вони? Масла у вогонь підливає Москва, яка активно стимулює подібного роду розмови.

"Сербія, ймовірно, піде шляхом, подібним до німецького, або й просто ігноруватиме ІІІ Енергопакет. Реакція Європейської комісії на сербське бачення обмежилася стурбованістю. Така інфантильність з боку Енергетичного співтовариства та Європейської комісії дозволяє "Газпрому" продовжити будівництво сухопутної ділянки газопроводу "Турецький потік", який перебере на себе не тільки той газ, що йде півднем через ГТС України, а й той, що йде західним маршрутом для споживачів у країнах Центральної Європи та Західних Балкан", – пишуть автори.

Свої "обхідні шляхи" знайдуть і Болгарія з Угорщиною. В цілому, рішення Бундестагу створило дуже небезпечний прецедент, забивши великий клин у євроатлантичні відносини, що негайно буде використаний Москвою до власної вигоди в інших її проектах.

13 листопада Бундестаг підтримав закріплення газової директиви Євросоюзу в німецькому законодавстві з поправками, які дозволяють вивести частину російського газопроводу "Північний потік-2" з-під дії правил Третього енергопакету ЄС. У відповідь польська державна нафтогазова компанія PGNiG пригрозила Німеччині судом, якщо Берлін не імплементує газову директиву ЄС в повному обсязі.

30 жовтня Данія дозволила будівництво "Північного потоку-2". Газопровід пройде на Південний Схід від острова Борнхольм. Данія була останньою європейською державою, яка блокувала будівництво газопроводу в своїх територіальних водах.

15 квітня Рада Європейського Союзу затвердила європейську газову директиву з урахуванням внесених поправок, яку в перспективі буде поширено на "Північний потік-2". Директива поширює правила газового ринку ЄС на трубопроводи, прокладені з країн, що не входять до Співдружності. Так, частини трубопроводів, що йдуть з третіх країн, прокладені по території Євросоюзу (зокрема внутрішніх водах), повинні відповідати вимогам, які застосовуються до внутрішніх трубопроводів.

Це означає, що компанія-оператор "Північного потоку-2" має бути незалежною від "Газпрому", а 50% його пропускної потужності повинні резервуватися для альтернативних постачальників. Винятки можливі, але тільки зі схвалення Єврокомісії.

Морський газопровід "Північний потік-2" потужністю 55 млрд куб. м на рік має бути прокладено від компресорної станції "Слов'янська" у Кінгісепському районі Ленінградської області до балтійського узбережжя Німеччини. Засновником і власником контрольного пакета акцій акціонерного товариства "Північний потік-2" є російський газовий монополіст "Газпром".

Детальніше про відносини між РФ, Німеччиною і Францією, "Північний поток-2" та його зв'язок із нормандським форматом читайте в матеріалі експертів Центру глобалістики "Стратегія XXI" Михайла Гончара, Оксани Іщук, Віталія Мартинюка та Ігоря Стукаленка "Нормандська перегазовка по-кремлівськи" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".