У Києві згадали події акції «Україна без Кучми» 9 березня 2001

Вранці близько 100 представників УНА-УНСО зібралися біля пам'ятника Михайлові Грушевському. Зі своїми партійними прапорами та великим державним прапором вони колоною рушили до пам'ятника Тарасу Шевченка, де поклали квіти і провели нетривалий мітинг.

Виступаючи на мітингу, голова київської організації УНА-УНСО Ігор Мазур нагадав про події 9 березня 2001 року і зазначив, що нинішній режим мало чим відрізняється від «режиму часів президента Леоніда Кучми». Він додав, що зараз на акції протесту проти порушення своїх прав готові виходити тисячі українців, і «відчувається, що вже восени їх буде десятки і сотні тисяч».

На мітингу виступили інші лідери УНА-УНСО, активісти партії, які за організацію та участь у подіях 10 років тому відбули різні терміни позбавлення волі, а також представники інших партій та рухів національно-демократичного спрямування.

У кінці 2000 року, після того як у Верховній Раді були оприлюднені «плівки Мельниченка», представники опозиції створили Комітет захисту Конституції «За Україну без Кучми».

15 грудня 2000 організація почала акцію громадянської непокори «Україна без Кучми»: у Києві на Майдані Незалежності було встановлено намети, щодня проходили мітинги.

Кульмінацією акції стали події 9 березня 2001 року, коли біля Адміністрації президента відбулися зіткнення між опозиціонерами і міліцією. Серед затриманих виявилися члени УНА-УНСО, зокрема, тодішній лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль. 10 осіб були звинувачені в організації масових безладів і засуджені до різних термінів позбавлення волі (від двох з половиною до трьох з половиною років. А.Шкіль провів у СІЗО 13 місяців. Вийти на волю він зміг завдяки мандату народного депутата, який отримав, перебуваючи під арештом, в результаті перемоги на парламентських виборах у 121-му мажоритарному окрузі (Львівська область). У 2003 році ПАРЄ визнала заарештованих учасників акції 9 березня політичними в'язнями.