"Іловайськ в липні мав ще певний інтерес для нас, як велика вузлова станція і він в наших планах розглядався як один з тактичних епізодів, тактичних завдань, яке вирішувалось в ході всієї операції. Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні місяці, коли ми контролювали Кутейникове. … Тобто нам не було такої необхідності ставити Іловайськ, як якийсь стратегічний центр, який необхідно було будь за що взяти", - повідомив Муженко в інтерв'ю знімальній групі, яка працює над створенням документального фільму про Іловайські бої 2014-го року.
Він зазначив, що 19 серпня українська армія взяла під контроль Ясинувату та вирушила на виконання інших завдань, а населений пункт тим часом знову захопили бойовики.
"Перед нами виникло питання повернення контролю над Ясинуватою, і виникла пропозиція, щоб не зв'язуватися з Ясинуватою, а зосередити свої зусилля на Іловайську", - розповів керівник штабу, додавши, що для цієї операції на Іловайському напрямку було створено угрупування з підрозділів, добровольчих батальйонів МВС, а згодом "так трапилось, що вже в період 20-21 серпня зав'язались ці бої за Іловайськ" і військових виводили з оточення аж в ніч з 28 на 29 серпня 14-го року.
При цьому Муженко не виключив зацікавленості у штурмі Іловайська певних політиків і бізнесменів.
"Я думаю, що такий вплив був. Я не можу привести якусь фактуру вам, я думаю, що є достатньо компетентних органів, які повинні займатися і мати певну інформацію. Це одне, а друге те, що я знаю про цю нараду, яка була у Корбана. Така інформація у нас була. Була інформація також про нараду, яка була в Курахово. Там теж питання розглядались щодо важливості критичних об'єктів на території Донецької області. Були й там, я так розумію, і певні плани взяття під контроль Іловайська. Це був просто проміжковий етап до володіння якимись серйозними об'єктами. Можливо ТЕС, можливо якийсь інший об'єкт на території Донецької області", - зазначив він.
Військовий додав, що армія, яка воювала в тому регіоні, була слабо проінформована про об'єкти інфраструктури, які впливали на життєдіяльність взагалі в цьому регіоні.
Нагадаємо, моніторингова місія ООН рекомендувала Верховній Раді відновити роботу тимчасової слідчої комісії для ефективного розслідування Иловаської трагедії. Згідно зі звітом ООН, в ході боїв за Іловайськ загинули 366 військових, були поранені 429, ще близько 300 були взяті в полон. Також загинули не менше 36 цивільних осіб і зруйновані 600 будинків.
Детальніше про Иловайской трагедії читайте в матеріалі Юрія Бутусова "Іловайськ. Фатальні рішення" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".