У річницю Будапештського меморандуму Україна закликала світ посилити тиск на РФ

Україна продовжує розглядати Будапештський меморандум як політико-правову основу забезпечення безпеки України з боку США, Великобританії, а також Франції та КНР.

Про це йдеться в заяві МЗС України, опублікованій на сайті відомства.

У документі, зокрема, зазначається, що 5 грудня 2020 виповнюється 26 років з дня підписання Меморандуму про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, також відомого як Будапештський меморандум.

"Україна закликає світову спільноту посилити тиск на РФ з тим, щоб змусити державу-агресора повернутися в міжнародно-правовий режим, зокрема до виконання положень Будапештського меморандуму. Росія в повній мірі повинна дотримуватися зобов'язань за цим документом", - заявляє відомство.

Підкреслюється, що Київ цінує дії США, Великобританії і Франції, які незмінно підтримують територіальну цілісність і суверенітет України в межах її міжнародно визнаних кордонів і підкріплюють цю підтримку практичними кроками по допомогу Україні в посиленні її оборонних можливостей і застосуванні санкційних інструментів проти держави-агресора.

У МЗС нагадали, що уклавши Будапештський меморандум, Великобританія, США і РФ задекларували свої зобов'язання поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Франція і КНР надали аналогічні гарантії в окремих листах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Україна стане членом НАТО, але сьогодні не готова до цього – генерал Армії США

"Разом з тим, відповідні зобов'язання щодо України не були виконані. Одна з держав-гарантів - Російська Федерація - зухвало порушила свої зобов'язання по Меморандуму і базові принципи міжнародного права, окупувавши частину суверенної території України і розв'язавши збройний конфлікт в Донбасі", - зазначається в заяві.

У МЗС підкреслили, що в даний час Росія активно мілітарізує територію тимчасово окупованого Криму, перетворивши його на потужну військову базу.

"З огляду на стратегічне розташування Криму, потенційне розміщення Росією ядерної зброї на його території ставить під загрозу режим Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, підриває глобальну систему безпеки в цілому і, відповідно, вимагає адекватної реакції міжнародного співтовариства", - заявило зовнішньополітичне відомство.

Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештський меморандум) був підписаний 5 грудня 1994 року лідерами України, Росії, Великобританії і США.

16 листопада 1994 року Верховна Рада України прийняла закон № 248/94-ВР "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року", де одним з пунктів зазначено:

"6. Цей Закон набирає чинності після надання Україні ядерними державами гарантій безпеки, оформлених шляхом підписання відповідного міжнародно-правового документа"

Наявність цього пункту стало причиною появи Будапештського меморандуму.

Дії РФ в Криму і в Донбасі є порушенням Будапештського меморандуму.

У 2015 році в зв'язку з окупацією Криму Росією і агресією в Донбасі Верховна Рада України визнала Росію країною-агресором, а міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Будапештський меморандум був грубо порушений країною, яка взяла на себе зобов'язання утримуватися від загрози або застосування сили проти територіальної цілісності або політичної незалежності України.

Нагадаємо, президент Володимир Зеленський вважає, що Україна має право чинити так, як вважає за потрібне, для свого захисту і безпеки, оскільки такі міжнародні гарантії безпеки, як Будапештський меморандум 1994 року, не виконуються їх підписантами.

При цьому він підкреслив, що свою стратегію подальших дій він поки розкривати не буде.

Також міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що збройна агресія Росії проти України продовжує відігравати провідну роль в переліку викликів безпеки, а також грубо порушує принципи і зобов'язання РФ в рамках ОБСЄ.

Кулеба запевнив, що Україна залишається відданою мирному врегулюванню російсько-українського збройного конфлікту, і в цьому році чітко продемонструвала це своїми активними практичними кроками в рамках Нормандського формату і роботи Тристоронньої контактної групи.