У Верховній Раді першого скликання було лише 2% жінок, а зараз в парламенті їх 21%. Українське законодавство змінюється в бік збільшення кількість жінок в політиці, місцеві вибори 2020 року відбулися за новим виборчим законодавством, яке передбачало обов'язкову гендерну квоту.
Найбільше представництво жінок в дев'ятому скликанні Ради в партіях «Голос» і «Європейська солідарність», за що ці партії отримують додаткове фінансування за гендерною квотою в розмірі 88,6 млн грн, пише аналітикиня «Руху ЧЕСНО» Наталія Патрікєєва.
У фракції «Голос» з 20 депутатів дев'ять жінок, тобто 45%. У цій фракції найбільше дотримуються гендерної рівності. У фракції ЄС вісім жінок з 27 депутатів, це 30%. У президії і політичній раді партії 30% жінок.
«У політиці дійсно стало більше жінок, але вони часто досі сконцентровані в декількох комітетах, залишається стереотип щодо певних напрямків роботи», - пише авторка.
Традиційно найбільше жінок в комітетах з питань освіти або медицини. Але в попередньому скликанні в правоохоронному комітеті не було жодної жінки, зараз – дві.
За словами депутатки «євросолідарності» Марії Іонової, минулого скликання жінок в парламенті було менше, але вони частіше очолювали комітети та обіймали високі посади в уряді.
У восьмому скликанні ВР жінки очолювали сім комітетів: із закордонних справ, з питань науки і освіти, охорони здоров'я, податкової та митної політики, свободи слова та інформаційної політики та з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.
Зараз в Раді працюють 23 комітети і тільки три з них очолюють жінки: з питань антикорупційної політики, інтеграції України в ЄС, соціальної політики і захисту прав ветеранів.
Депутатка Марина Бардіна («Слуга народу») визнає, що «просування жінок на керівників комітетів ще треба активізувати в парламенті». У фракції 55 народних депутаток, це 23% від загальної кількості. Серед членів політради партії 15 жінок і 39 чоловіків, тобто співвідношення 28% до 72%.
«У нас багато депутаток, які могли б очолювати комітети. Так, депутатки самі могли обирати комітети, де працюватимуть, але водночас просування жінок на керівників комітетів нам ще треба активізувати в парламенті », - стверджує Бардіна.
Погоджується з тим, що питання доступу жінок до керівних посад ВР досі залишається проблемним, і представник «Батьківщини» Олена Шкрум.
«Мене менше турбують комітети, тому що жінки в парламенті дуже активні, а ось на урядовому рівні мало жінок, є ця історія, що жінка в уряді має займатися охороною здоров'я або соціальними питаннями, але точно не фінансами, не бути міністром економіки, і цю історію треба прибирати», - вважає депутатка.
Хоча партію «Батьківщина» і очолює жінка, в самій політичній силі в парламенті гендерної рівності не дотрималися.
Серед заступників голови партії немає жодної жінки і тільки вісім жінок з 50 учасників політичної ради партії. У президії політичної ради партії дві жінки з 16 учасників. У фракції в ВР чотири жінки з 26 депутатів (15%).
У фракції партії ОПЗЖ лише 44 депутати, з них п'ять жінок (11%). Серед керівників партії немає жодної жінки. У депутатській групі «За майбутнє» з 22 депутатів лише дві жінки, у групі «Довіра» з 20 членів одна жінка.
У Верховній Раді України першого скликання було лише 2% жінок, а зараз в парламенті їх 21%. Безумовно, кількість значно зросла, але чи достатньо цього, і що парламентські партії роблять для розвитку участі жінок в політиці? Читайте в статті Наталії Патрікєєвої «Парламентські партії: хто і як розвиває жіноче лідерство?» у ZN.UA.