"Навіщо, питається, було писати величезний документ, вносити зміни в цілу низку законів, якщо нічого істотного для об'єднаних громад цей законопроект не дає? А ось навіщо. У будь-якому фокусі є момент, де ілюзіоніст відволікає увагу публіки, а після цього дістає кролика з капелюха, де секунду тому його не було. У фокусі №4355 відволікаючий маневр - обіцянка ОТГ вирішити земельні питання, а сам фокус в тому, щоб прикупити сільський електорат, (а заодно і земельки задешево), давши сільрадам карт-бланш, вибачте за вислів, дерибанити землі не тільки всередині, а й навколо своїх сіл", - пояснюють автори.
Таким чином законопроект передбачається, то "будь-яка сельрада, а не тільки рада ОТГ, може розпоряджатися державною землею як своєю власною".
При цьому здійснення державного контролю за використанням і охороною земель в межах та в порядку, встановленому законом, пропонується покласти на виконавчі органи сільських, селищних і міських рад у сфері земельних відносин".
"У Жванецького радянського періоду було - "що охороняєш, те й маєш", в сенсі - крадеш. Тут, навпаки, сельрада буде дерибанити, а "охороняти" буде підпорядкований йому орган", - відзначають експерти.
"У законопроекті ще багато подібних милих дурниць, але вони не йдуть ні в яке порівняння з тим, які "повноваження по дерибану" можуть отримати всі місцеві ради країни. Ми вже не говоримо про те, що законопроект вихолощує саму ідею і стимул децентралізації - подання об'єднаним громадам максимальних можливостей для свого розвитку", - підсумовують Сергієнко і Ткачук.
Детальніше про реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні читайте у статті "Земельний дерибан під прикриттям децентралізації" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".