У Вашингтоні відбувся 75-й ювілейний саміт НАТО. Через страх перед російським диктатором Владіміром Путіним країни блоку не дали Україні запрошення до Альянсу та лише повторили давній меседж про «незворотний шлях» нашої держави до євроатлантичної інтеграції, пише Володимир Кравченко у статті «НАТО досі побоюється Путіна. Та є й добрі новини для України».
«Лідери НАТО, обіцяючи Україні допомогу, водночас демонстрували слабкість перед Путіним, упевненим у своїй перемозі над нашою країною. Стосувалося це передусім офіційного запрошення нашої країни до Альянсу. Для України запрошення означало б не лише те, що ультиматуми Путіна не діють, а й значне посилення нашої позиції на майбутніх переговорах із Росією», – пише Кравченко.
Але президент США Джо Байден і канцлер Німеччини Олаф Шольц виявились не готовими зробити ювілейний саміт історичним і продемонструвати лідерство у захисті демократії, міжнародного права та світопорядку. Не поступаючись тиску українців і союзників, побоюючись залучення НАТО до прямого збройного зіткнення з РФ, Білий дім і Бундесканцлерамт змогли лише запропонувати Україні «міст» до членства в Альянсі, зробити «конкретні кроки» для вступу до й надати «сильний пакет підтримки».
І хоч слова про «незворотний шлях» до членства в НАТО є важливим формулюванням, зафіксованим у підсумковій декларації саміту, однак воно не гарантує членства України в Альянсі. І тим більше не розв’язує проблеми безпеки не лише України, а й усієї Європи.
«Тільки повноправне членство нашої країни в НАТО здатне забезпечити сталий мир у Старому Світі. Однак країни Альянсу, і насамперед США, як і раніше бояться Росії і здригаються від погроз Путіна. На жаль, НАТО на саміті у Вашингтоні не сформулювало стратегію підтримки України та не продемонструвало свого бачення стратегічного результату російсько-української війни», – пише Кравченко.
За його словами, проблеми з безпекою також не вирішують й угоди про співробітництво у сфері безпеки. Вони лише формалізують зобов’язання країн НАТО сприяти зміцненню обороноздатності України та створюють правову базу для постачання зброї Києву, навчання українських військових у країнах-партнерах. Водночас такі домовленості зовсім не передбачають зобов’язання країн Заходу відправляти війська до нашої країни в разі нової агресії.
Нагадаємо, Politico писало, що Путіна спровокувала незалежність України, а не Захід. Диктатора не спровокувало на вторгнення розширення НАТО, яке, на його думку, не становить жодної видимої загрози національній безпеці Росії. Його спровокувало неухильне зміцнення української державності до 2022 року і перспектива стати першим російським правителем, який втратить контроль над Україною за останні 300 років.