У МЦПД назвали пріоритети для зміни кулуарної політики України на публічну

На даний момент в Україні політична система більше кулуарна, ніж публічна, як, наприклад, у країнах Європи. Водночас у країні змінюються державні та недержавні інститути, а відповідно і механізми шляху, інструменти та засоби вироблення публічної політики, пише у своїй статті для ZN.UA Ігор Петренко. Окрім того, зміни у сфері децентралізації роблять актуальними питання вироблення політики на місцевому та регіональному рівнях, а роль громад у якісних змінах українського суспільства зростає.

Як зазначає автор, всі ці процеси також актуалізують питання запровадження в Україні багаторівневого управління з вертикальними (синергія загальнонаціонального, регіонального та місцевого рівнів) і горизонтальними (співпраця з громадянським суспільством) вимірами. За словами Петренка, в цьому контексті держава має визначити собі наступні пріоритети:

- імплементацію чітких, системних та ефективних стандартів і процедур участі інститутів громадянського суспільства у процесі розробки та впровадження публічної політики;

- покращення процедури подання та розгляду електронних петицій, впровадження механізмів діджитал-консультацій, які дадуть можливість громадянському суспільству брати участь в процесі реалізації та впровадження публічної політики в електронному режимі;

- інформування громадян про світові стандарти їх участь у розробці та реалізації публічної політики, формування необхідного розуміння і навичок у представників публічної влади різного рівня, запровадження принципів публічної політики в роботі влади;

- легалізація на нормативно-правовому рівні лобізму в Україні. Серцевиною такого кроку має стати зміцнення громадського впливу на публічно-управлінську сферу;

- створення умов для розвитку пов'язаних з бізнесом громадських об'єднань, що відстоюють їх інтереси у взаємодії з владою і громадянським суспільством. Сприяння їх більш інтенсивному залученню до розробки та реалізації публічної політики, а також збільшення їх експертно-аналітичної участі у цих процесах. Здійснення підготовки фахівців у сфері взаємодії бізнесу і держави;

- впровадження Government Relations як інструменту підвищення ефективності взаємодії влади, бізнесу і громадськості, які на базі взаємної довіри досягають взаємовигідного та суспільно-корисного результату.

"Таким чином, для вироблення якісно нових правил гри в трикутнику "влада-бізнес-громадськість" необхідно сформувати системну стратегію інституціоналізації участі всіх зацікавлених сторін у процесі вироблення публічних рішень", - відзначає автор.

За його словами, головною метою такої стратегії має стати побудова партнерських відносин між державним апаратом на всіх рівнях, громадськими установами та бізнес-структурами. Така стратегія повинна сприяти впровадженню в Україні багаторівневої публічної політики.