У Європейському суді розпочалися слухання у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»

26 сiчня, 2022, 18:38 Роздрукувати
Відправити
Відправити

РФ усіма силами намагалася затягнути слухання

У Європейському суді розпочалися слухання у справі «Україна та Нідерланди проти Росії»
© Минюст

У Європейському суді з прав людини розпочалися усні слухання з міждержавної справи «Україна та Нідерланди проти Росії». Першими виступали представники РФ, другими – України, та третіми – Нідерландів, повідомляє пресслужба Мін'юсту.

Що було раніше

У липні 2020 року Нідерланди подали до ЄСПЛ міждержавну заяву проти Росії щодо знищення пасажирського літака рейсу МН17 та загибелі 298 осіб.

Європейський суд об'єднав справу, відкриту за заявою Нідерландів, зі справами, відкритими за заявами України (про порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях, викрадення та спроби незаконного вивезення дітей до РФ у 2014 році): №№ 8019/16, 43800/14, 28525/20.

У міждержавній заяві згадуються факти систематичних порушень окупантами цілої низки статей, передбачених Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, починаючи з квітня 2014 року:

  • права на життя;
  • про заборону тортур;
  • права на свободу та особисту недоторканність;
  • права на справедливий суд;
  • права на повагу до приватного та сімейного життя, свободу думки, совісті та релігії;
  • права на свободу вираження думок, зборів та об'єднань;
  • про заборону дискримінації.

Як реагує Росія

Представники РФ у Європейському суді заявили про незгоду з відмовою об'єднувати міждержавну справу «Росія проти України» зі справою «Україна та Нідерланди проти Росії».

А також заявили, що не визнають заявлені міждержавні скарги, вчергове повторивши маніпуляцію про те, що РФ нібито не є стороною конфлікту в Україні.

Крім того, росіяни заявили, що справа має бути відхилена як неприйнятна – заявлені в ній скарги нібито не підпадають під юрисдикцію РФ, сама справа «сфабрикована і не містить жодних доказів», а ті, що були надані на підтримку заяв, «сфальшовані».

Говорячи про трагедію пасажирського «Боїнгу», збитого з російського ЗРК «Бук», представники РФ заявили, що вона сталася у повітряному просторі України, і Москва «не має до цього відношення». Позиція Росії не нова – окупант та агресор продовжує відхрещуватися від причетності до катастрофи, ігноруючи численні докази.

І що відповідає Україна

Українська делегація в ЄСПЛ на чолі з міністром юстиції Денисом Малюською акцентувала на тому, що Росія розпочала окупацію ОРДЛО одразу після встановлення ефективного контролю над Кримом.

«Агресія РФ – це довготривала та послідовна політика Російської Федерації, спрямована на те, щоб змусити Україну діяти на користь Росії та зіштовхнути її зі шляху до західних цінностей та європейського вибору», - йдеться у повідомленні. Зокрема, паспортизація жителів ОРДЛО дає Росії формальний привід вторгнутися до сусідньої країни, як і у разі конфлікту у Північній Осетії.

Українська делегація також вказала на неспроможність російської позиції, надавши Суду перехоплення розмов бойовиків зі своїми кураторами та докази постачання на Донбас російської зброї. А порушення прав людини підтверджується доповідями міжнародних організацій та численними свідченнями.

Одночасно з військовою присутністю та підтримкою бойовиків РФ здійснювала контроль над ключовими політичними та економічними сферами діяльності «республік», що підтверджує ефективний контроль над територією та екстратериторіальну юрисдикцію РФ.

За умов можливого вторгнення РФ на територію України поведінка Москви у цьому судовому процесі також виглядає загрозливою:

  • росіяни неодноразово намагалися зірвати слухання, які мали розпочатися 24 листопада, під приводом протиепідемічних заходів;
  • підготували та вимагали приєднати до справи заяву проти України.
  • коли жодна зі спроб не вдалася, 8 листопада суддя від РФ заявив про відвід, що змусило Європейський суд відкласти слухання на 26 січня.

«Уряд України вважає, що Суд має направити чіткий сигнал уряду РФ, що його маніпуляції будуть неприйнятними, і що він має відповідати за численні порушення прав людей, які перебували під юрисдикцією РФ. Російська Федерація має нести відповідальність за систематичні та продовжувані порушення прав людини, зокрема – за збиття літака рейсу MH17, а Європейський суд має компетенцію розглядати цю справу», - підсумували в Мін'юсті.

Читайте також: Експерти: Більшість скарг Росії в ЄСПЛ проти України політичні, а їх перспективи - сумнівні

22 липня 2021 року Генпрокуратура РФ подала до ЄСПЛ першу заяву проти України. Це клопотання Суд відхилив вже наступного дня. Звичайно, представник Росії в ЄСПЛ не міг не знати, чому подання клопотання саме такого змісту приречене на відмову Суду; його мета була іншою. Яку гру затіяла Росія, читайте у статті Назара Кульчицького та Марії Новікової «Які перспективи позову Росії проти України у ЄСПЛ?» у ZN.UA.

Підготував/ла : Ольга Чекіс
Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК