У ГПУ прокоментували реєстрацію Клюєва та Кузьміна: покладають відповідальність на ЦВК

У Генеральній прокуратурі стверджують, що надали Центральній виборчій комісії усю необхідну інформацію про посадовців часів засудженого за держзраду експрезидента Віктора Януковича Андрія Клюєва та Рената Кузьміна, а також блогера Анатолія Шарія.

Попри надану інформацію, посадовці часів режиму Януковича та проросійський блогер були зареєстровані кандидатами у депутати на дострокових парламентських виборах 21 липня, стверджує речниця генерального прокурора Юрія Луценка Лариса Сарган.

"У випадку із ексголовою АП Януковича Верховний суд України двічі виніс рішення про реєстрацію ЦВК Андрія Клюєва кандидатом в народні депутати по мажоритарному округу, що і було вчора зроблено", - пише Сарган у своєму Facebook.

Водночас 20 червня на ім'я заступника голови ЦВК Євгена Радченка було направлено листа щодо колишнього заступника генерального прокурора Рената Кузьміна. У листі йшлося про розслідування кримінального провадження проти Кузьміна, якого підозрюють у вчиненні особливо тяжких злочинів, зокрема у "відмиванні" майна, здобутого злочинним шляхом, наголошує речниця Луценка.

"У листі також вказано, що проведеними слідчими (розшуковими) діями встановити фактичне місцеперебування Р.Кузьміна на території України не виявилося можливим. Натомість постановами заступника генпрокурора підозрюваного оголошено в розшук, проведення якого доручено Національній поліції та СБУ", - наголошує вона.

За даними правоохоронців, ексзаступник генпрокурора міг переховуватися від слідства в анексованому Росією Криму та на території РФ, тобто, не виконав норму закону про обов'язковість п'ятирічного проживання кандидата на території України. Що не завадило йому стати кандидатом в депутати "за списком однієї з партій".

Лариса Сарган / Facebook

Лариса Сарган / Facebook

Лариса Сарган / Facebook

Лариса Сарган / Facebook

Лариса Сарган / Facebook

"Щодо зареєстрованого кандидата А.Шарія, то судом було встановлено, що Шарій отримав у Республіці Литва статус політичного біженця. З 27 лютого 2014 року за повідомленням Робочого апарату Укрбюро Інтерполу міжнародний розшук Шарія було припинено у зв'язку зі встановленням місця перебування розшукуваного на території Королівства Нідерланди", - додає речниця Луценка.

За словами Сарган, із порушенням зареєстрований ще один кандидат в депутати – експрезидент Грузії та голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі, який жив за межами України з грудня 2018 по травень 2019 року.

Нагадаємо, 2 липня Центрвиборчком зареєстрував кандидатами в депутати журналіста-пропагандиста Анатолія Шарія та соратника експрезидента Віктора Януковича – Андрія Клюєва. За кілька годин на Майдані зібралися незгодні з рішенням Центрвиборчкому - близько тисячі осіб вийшли на протест, вимагаючи скасування їх реєстрації. За результатами протесту в ЦВК заявили, що готові переглянути своє рішення.

Щодо Клюєва досі відкрито кримінальне провадження, у межах якого його підозрюють у заволодінні з травня 2010 по квітень 2011 року державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах. Проти Клюєва кримінальну справу також відкрито в Австрії, де його підозрюють у відмиванні грошей і зловживанні владою.

У 2018 році суд Європейського Союзу анулював санкції стосовно колишнього голови АП Віктора Януковича, які були введені в березні 2017 року. У березні цього року Інтерпол виключив Андрія Клюєва зі списку розшукуваних осіб.

Андрій Клюєв був головою Адміністрації президента наприєкінці січня – лютому 2014 року. Тричі обіймав посаду віце-прем'єр-міністра України, був одним із керівників "Партії регіонів". Також Андрій Клюєв може бути причетний до масових вбивств на Майдані та розгону студентського протесту в листопаді 2013 року. Клюєв був оголошений в розшук ще в 2014 році. СБУ встановила, що він перебуває в Росії.