"Сепарам не місце в Раді": На Майдані протестували проти участі Клюєва і Шарія у виборах

На Майдані Незалежності в Києві відбулася акція протесту проти реєстрації кандидатами у народні депутати одіозного блогера-пропагандиста Анатолія Шарія та Андрія Клюєва, який очолював АП у роки президентства засудженого за держзраду Віктора Януковича.

За словами одного з координаторів акції Романа Синіцина, через кілька годин після її анонсування на Майдані зібралися більше тисячі осіб. За оцінками видання "Українська правда", в акції взяли участь кілька сотень протестувальників.

Учасники прийшли на акцію із саморобними плакатами з написами "Сепарам не місце в Раді. Ми все бачимо", "Ми втомилися від лайна", "Судді сядуть" тощо. Деякі з протестувальників запалили димові шашки.

Кілька людей спробували витягнути з-під стели інсталяцію – імпровізовану шибеницю з портретом п'ятого президента України Петра Порошенка в зашморгу, проте організатори акції не дали їм цього зробити.

Організатори протесту заявили, що дають Центральній виборчій комісії та Верховному суду два дні для скасування реєстрації Клюєва і Шарія. В іншому випадку активісти пообіцяли перейти до жорсткіших форм протесту.

"Сьогодні протест був мирний. Постояли, поговорили, покричали, попалили. Якщо за два дні ЦВК і ВСУ не розберуться, хто з них більше налажав, і не скасують рішення про реєстрацію цих двох покидьків - ми залишаємо за собою право від мирного протесту перейти до немирного", - написав Роман Синіцин у Facebook.

Він також від імені протестувальників висунув президенту Володимиру Зеленському вимогу озвучити свою позицію з цього питання.

"Звертаємося до Володимира Зеленського, президента і гаранта Конституції. У таких ситуаціях ви маєте говорити швидше людей, а не мовчати і ховатися. Якщо від вас не буде заяви з приводу ганебних рішень про реєстрацію на вибори антимайданівців-утікачів всупереч закону і Конституції, то ми прийдемо до вас", - додав координатор акції.

Початковий відмову ЦВК реєструвати Клюєва і Шарія був пов'язаний з тим, що обидва вони протягом останніх п'яти років не проживали в Україні. Клюєва покинув межі країни в 2014 році, а Шарій – ще в 2012 році через проблеми зі слідчіми органами. Однак 2 липня ЦВК зареєструвала їх обох кандидатами в народні депутати.

Нагадаємо, Верховний суд зобов'язав Центральну виборчу комісію повторно розглянути пакет документів про реєстрацію Андрія Клюєва. У той же час, винесене рішення не зобов'язувало ЦВК реєструвати кандидатуру Клюєва.

23 червня, ЦВК відмовила в реєстрації Андрієві Клюєву кандидатом у депутати в окрузі №46 в Донецькій області. Шостий апеляційний суд Києва задовольнив клопотання "Ліберальної партії України", визнав рішення ЦВК незаконним і зобов'язав її зареєструвати кандидатуру Клюєва. Представники партії стверджували, що з 2014 року Клюєв нібито мешкав в окупованому Донецьку, тобто виконав формальні вимоги до кандидата щодо проживання на території України протягом п'яти років.

Щодо Клюєва досі відкрито кримінальне провадження, в рамках якого його підозрюють у заволодінні з травня 2010 по квітень 2011 року державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах. Проти Клюєва кримінальну справу також відкрито в Австрії, де його підозрюють у "відмиванні грошей" і "зловживанні владою".

В 2018 році суд Європейського Союзу анулював санкції стосовно колишнього глави адміністрації президента України за Віктора Януковича і Андрія Клюєва, які були введені в березні 2017 року. У березні цього року Інтерпол виключив Андрія Клюєва зі списку розшукуваних осіб.

Андрій Клюєв був главою Адміністрації президента у кінці січня – лютому 2014 року. Тричі займав посаду віце-прем'єр-міністра України, був одним із керівників Партії регіонів. Також Андрій Клюєв може бути причетний до масових вбивств на Майдані та розгону студентського протесту в листопаді 2013 року.

Клюєв був оголошений в розшук ще в 2014 році. СБУ встановила, що він перебуває в Росії.