На Майдані протестуватимуть проти реєстрація Клюєва і Шарія кандидатами в депутати

У центрі Києва відбудеться акція протесту проти рішення Центральної виборчої комісії про реєстрацію кандидатами в депутати блогера-пропагандиста Анатолія Шарія та Андрія Клюєва, колишнього глави адміністрації засудженого за держзраду експрезидента Віктора Януковича.

Акція запланована на 20:00 вівторка, 2 липня, на Майдані Незалежності, повідомив волонтер і активіст Роман Синіцин.

"Російського пропагандиста Шарія і "шістку" Януковича Клюєва зареєструвано кандидатами в депутати. Зареєстрували, хоча вони не жили останні п'ять років в Україні і за законом взагалі не мали жодних шансів бути зареєстрованими. А в цей час з в'язниць випускають терористів і вбивць Небесної Сотні", - написав Сініцин на своїй сторінці у Facebook ввечері у вівторок.

Виходити на Майдан українців також закликали брати Найеми – народний депутат Мустафа і адвокат Масі.

"Мовчання влади у відповідь на несправделивость розцінюється як підтримка несправделивости. Так було і так буде, незалежно від того, хто, як і з яким відсотком був обраний. І так, я прийду сьогодні на 20:00 на попереджувальну акцію на Майдан Незалежності. Просто нагадати, що ми є, і нам не все одно", - пояснив свою позицію Мустафа Найєм.

Початковий відмову ЦВК реєструвати Клюєва і Шарія був пов'язаний з тим, що обидва вони протягом останніх п'яти років не проживали в Україні. Клюєва покинув межі країни в 2014 році, а Шарій – ще в 2012 році з-за проблем зі слідством.

Нагадаємо, Верховний суд зобов'язав Центральну виборчу комісію повторно розглянути пакет документів про реєстрацію Андрія Клюєва. У той же час, винесене рішення не зобов'язувало ЦВК реєструвати кандидатуру Клюєва.

23 червня, ЦВК відмовила в реєстрації Андрієві Клюєву кандидатом у депутати в окрузі №46 в Донецькій області. Шостий апеляційний суд Києва задовольнив клопотання "Ліберальної партії України", визнав рішення ЦВК незаконним і зобов'язав її зареєструвати кандидатуру Клюєва. Представники партії стверджували, що з 2014 року Клюєв нібито мешкав в окупованому Донецьку, тобто виконав формальні вимоги до кандидата щодо проживання на території України протягом п'яти років.

Щодо Клюєва досі відкрито кримінальне провадження, в рамках якого його підозрюють у заволодінні з травня 2010 по квітень 2011 року державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах. Проти Клюєва кримінальну справу також відкрито в Австрії, де його підозрюють у "відмиванні грошей" і "зловживанні владою".

В 2018 році суд Європейського Союзу анулював санкції стосовно колишнього глави адміністрації президента України за Віктора Януковича і Андрія Клюєва, які були введені в березні 2017 року. У березні цього року Інтерпол виключив Андрія Клюєва зі списку розшукуваних осіб.

Андрій Клюєв був главою Адміністрації президента у кінці січня – лютому 2014 року. Тричі займав посаду віце-прем'єр-міністра України, був одним із керівників Партії регіонів. Також Андрій Клюєв може бути причетний до масових вбивств на Майдані та розгону студентського протесту в листопаді 2013 року.

Клюєв був оголошений в розшук ще в 2014 році. СБУ встановила, що він перебуває в Росії.