У ДБР знайшли крайнього для скасування амністії майданівців

Державне бюро розслідувань, яке за часів керівництва Ірини Венедіктової активно намагалося домогтися скасування "закону про недоторканість" учасників Революції Гідності, не відмовилося від власних намірів, і тепер протягує бажане під приводом вимоги Моніторингової місії ООН з прав людини.

"Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні (ММПЛУ) надала у звіті свої рекомендації щодо розслідування вбивств під час акцій протестів на Майдані. У ньому Моніторингова місія наголошує, що у розслідуванні 98 вбивств відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб", - повідомляє пре служба ДБР.

Серед головних перешкод для ефективного розслідування злочинів, вчинених упродовж листопада 2013 – березня 2014 року, фахівці Місії виділяють: недоукомплектованість судів слідчими суддями; недостатнє фінансування установ судових експертиз; закон про амністію майданівців, який не допускає проведення розслідування вбивств правоохоронців.

Водночас Моніторингова місія рекомендує Україні:

- забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на Майдані Незалежності у Києві;

- змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого;

- скасувати "закон про недоторканність";

- забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти.

Виконуючий обов'язки директора ДБР Олександр Соколов наголосив на необхідності врахування слідчими підрозділами Бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН у своїй роботі.

Нагадаємо, восени 2019 року Генеральна прокуратура України (нині Офіс генерального прокурора – ред.) втратила функції досудового розслідування, справи Майдану передали до спеціально створеного управління у Державному бюро розслідувань.

У лютому 2020 року генеральний прокурор, а тоді в.о. директорки ДБР Ірина Венедіктова заявила, що для справедливого розслідування справ Майдану необхідно скасувати закон про недопущення кримінального переслідування його учасників. Відповідний закон ухвалили 21 лютого 2014 року – наступного дня після масових розстрілів на вулиці Інститутській.

Пропозицію Венедіктової розкритикував її попередник у кріслі генпрокурора Руслан Рябошапка. Він назвав ідею "юридичним абсурдом" і запропонував внести зміни до чинного закону, які дозволили б проводити розслідування незалежно від того, кого підозрюють у злочині. "Ця норма, зокрема, стосується неможливості збирати докази, зберігати інформацію. І цю норму необхідно поправити", - пояснив він.

Докладніше про розслідування читайте в статті Євгенії Закревської "Суд у справі Майдану" для ZN.UA.