У Авакова припускають, що суд не визнає докази у "справі Шеремета"

Заступник очільника МВС Антон Геращенко наголошує, що тільки суд присяжних, який слухає по суті справу за обвинуваченням Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугар у вбивстві журналіста Павла Шеремета, може визнати їх не винними в інкримінованому їм злочині.

Як передає «Інтерфакс-Україна», в інтерв'ю "Громадському", відповідаючи на питання про те, чи допускає він, що Антоненко, Кузьменко і Дугар можуть бути невинними, заступник голови МВС сказав: "Я допускаю. У них є єдина можливість - це якщо суд під тиском, яке вони розганяють, визнає якісь докази такими, які не можна використовувати. Це їхня надія".

При цьому він пнаголосив, що, на його думку, «у слідства були всі права пред'являти їм підозри".

"Є брутальне терористичне вбивство... Ще раз хочу сказати: ми не вішали (провину - ІФ) на першого зустрічного-поперечного", - підкреслив Геращенко.

Також він вважає, що "ті, хто це організовував, навмисне підбирали саме таких виконавців, на яких складно подумати". За словами заступника міністра, слідство не могло не пред'являти підозра при наявності ряду доказів.

Геращенко нагадав, що підозру підписував прокурор Руслан Рябошапка.

"Пан Рябошапка знав про це підозрі. І якщо він був з чимось не згоден, то він міг, як генеральний прокурор, сказати: я скасовую це підозра", - додав Геращенко.

"Моя особиста версія, що замисел тих, хто це зробив - це розбурхати цивільне і громадську думку, повернути проти чинної влади, щоб повалити владу під час війни з державою-агресором. По аналогу справи Гонгадзе", - сказав заступник голови МВС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Без замовників і організаторів: у справі Шеремета оголосили обвинувальний акт

Минулого року керівництво поліції повідомило про те, що у вбивстві Павла Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Можливих замовників в поліції назвати не змогли.

В рамках слідства журналісти, правозахисники та громадські активісти неодноразово вказували правоохоронцям на помилки в доказовій базі, на якій ґрунтуються звинувачення.

2 липня цього року в Національній поліції заявили про те, що справа Шермета готова до передачі в суд. На початку червня глава МВС Арсен Аваков заявив, що частину матеріалів справи Шеремета вже передали до суду. Зокрема, мова йде про матеріали, де фігурують Яна Дугарь, Андрій Антоненко і Юлія Кузьменко.

Видання «Заборона» опублікувало розслідування про невідому до цього версію вбивства Павла Шеремета. У розслідуванні йдеться про те, що вимушена переселенка з Донецька Марина Мацюк на початку серпня 2016 року, менше ніж через місяць після вбивства Шеремета, звернулася в поліцію і розповіла про те, що журналіста міг вбити її колишній знайомий, уродженець Донецька Максим Зотов. За словами жінки, Зотов зізнався в скоєному через день-два після загибелі журналіста. За даними видання, поліція не зацікавилася її показаннями.

У МВС у відповідь заявили, що Мацюк дійсно розповіла слідчим версію про Зотова, але під час перевірки її свідчення не підтвердилися. Водночас її чоловік Микола повідомив слідству, що у його дружини давній особистий конфлікт із Зотовим.

Пізніше сам Зотов заявив, що йому нібито погрожував колишній головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.