Президент США Дональд Трамп у четвер, 6 березня, розкритикував американсько-японський договір про безпеку, заявивши, що Штати зобов'язані захищати Японію згідно з пактом, тоді як Токіо не пропонує таких же “гарантій безпеки” у відповідь, повідомляє Bloomberg.
“У нас чудові відносини з Японією, але у нас з Японією цікава угода про те, що ми повинні захищати їх, але вони не повинні захищати нас”, - сказав Трамп журналістам в Овальному кабінеті.
Ще він додав, що Токіо отримує вигоду від торговельних відносин із США.
“І, до речі, вони заробляють завдяки нам багато грошей в економічному плані”, - заявив Трамп.
“Хто укладає ці угоди?”, - додав він.
Невдоволення Трампа договором може викликати побоювання в Японії через те, що президент США врешті-решт може ініціювати укладення нової безпекової або торговельної угоди з Токіо. Досі Японії вдавалося уникати невдоволення Трампа. Втім, профіцит торгового балансу Японії відносно США, ймовірно, залишатиметься джерелом роздратування для американського президента.
Нові заяви перегукуються з аналогічними скаргами, які Трамп висловлював під час свого першого терміну в Білому домі. Кажуть, що він роздумував про вихід з договору зважаючи на такий “дисбаланс”.
Прем'єр-міністр Японії Шігеру Ішіба у п'ятницю, 7 березня, заявив, що Японія надає військовим США бази.
“Наші відносини - це не просто відносини, де США в односторонньому порядку захищають Японію, а Японія в односторонньому порядку перебуває під захистом США”, - сказав він.
Ішіба додав, що важливо пояснити, який внесок Японія з її економікою та проамериканськими настроями зробила в глобальну стратегію США. Прем'єр Японії заявив, що не стурбований коментарями Трампа.
Речник японського уряду Йошімаса Хаяші також наголосив на важливості давнього японсько-американського альянсу під час чергового брифінгу, який відбувся у п'ятницю.
“Ми абсолютно впевнені, що США використають всі свої можливості, включаючи ядерний потенціал, для виконання своїх зобов'язань за японсько-американським договором про безпеку”, - зазначив він.
Хаяші також торкнувся окремого закону, який інтерпретує правила самооборони Японії як такі, що застосовуються до “колективної самооборони”, заявивши, що це дозволяє Токіо й США “безперешкодно допомагати один одному в будь-якій ситуації з метою захисту Японії”.
Токіо частково оплачує витрати на утримання американських баз на своїй території, виділивши минулого року з державного бюджету близько $2,9 мільярда доларів на ці потреби. Але питання — чи достатнім є такий внесок, було предметом суперечок і в минулому, оскільки Трамп, як вважалося, тиснув на Японію, щоб вона збільшила свій щорічний внесок до $8 мільярдів доларів.
Вперше підписаний у 1951 році й переглянутий у 1960 році, договір про безпеку надає США право розміщувати свої військові сили в Японії в обмін на обіцянку, що Америка буде захищати території, контрольовані Токіо, якщо ті опиняться під нападом.
Договір був підписаний як частина стратегічного інтересу США у збереженні “плацдарму” проти комуністичного блоку в Азії під час холодної війни й залишається чинним, оскільки безпекова ситуація в регіоні стає дедалі більш напруженою через військові амбіції Китаю та ядерну загрозу з боку Північної Кореї.
У конституції Японії є пацифістський пункт, який фактично забороняє країні брати участь у “зовнішніх конфліктах”, але десять років тому прем'єр-міністр країни Сіндзо Абе послабив обмеження, щоб дозволити японським військовим допомагати захищати союзників, коли вони зазнають нападу поблизу Японії.
Поки Японія здебільшого уникала критики з боку нової адміністрації США, відносини Трампа з деякими іншими ключовими союзниками Америки істотно охолонули, зокрема, намітився розкол між Штатами та Європою, а формула “мир через силу” в розумінні команди нового американського президента набула несподіваного відтінку. Підсумки перших кроків Трампа на міжнародній арені аналізував Петро Герасименко в статті “Здогадайтесь, про кого це: батіг — для друзів, пряники — для ворогів”.