Представиники Human Rights Watch поспілкувалися з 71 людиною з Херсона, Мелітополя, Бердянська, Скадовська та ще 10 міст Херсонської та Запорізької областей. Вони описали 42 випадки, коли російські окупаційні війська або примусово викрадали цивільних, або іншим чином свавільно утримували їх, у деяких випадках без зв’язку, і катували багатьох із них. Представники HRW також задокументувала катування трьох військовополонених військовослужбовців територіальної оборони. Двоє з них загинули. Про це йдеться в нещодавно опублікованому матеріалі правозахисної організації.
«Російські війська перетворили окуповані райони півдня України на прірву страху та дикого беззаконня», — заявила Юлія Горбунова, старший дослідник організації в Україні.
Отримати інформацію та вселити страх
Схоже, що метою зловживань було отримати інформацію та вселити страх, щоб люди змирилися з окупацією, оскільки Росія прагне встановити суверенітет над окупованою територією всупереч міжнародному праву, зазначають на сайті відомства.
Опитані люди розповідали, що їх катували або вони були свідками тортур у вигляді тривалого побиття, а в деяких випадках – катування електричним струмом. Вони описали травми, включаючи зламані ребра, інші кістки та зуби, сильні опіки, струс мозку, розбиті кровоносні судини в очах, порізи та синці.
Раніше затриманий організатор протесту, який побажав залишитися неназваним, сказав, що російські військові побили його бейсбольною битою під час затримання. Інший мітингувальник був госпіталізований на місяць через травми від побиття під час затримання. Третій сказав, що після семи днів ув’язнення він «ледве ходив» і мав зламані ребра та колінну чашечку.
Дружина чоловіка, якого російські війська затримали протягом чотирьох днів після обшуку будинку на початку липня, розповіла, що викрадачі били її чоловіка металевим прутом, застосували до нього електрошок, поранили плече та спричинили струс мозку.
Описуючи повсюдний страх, один херсонський журналіст сказав: «Ви не знаєте, коли за вами прийдуть і коли вас відпустять».
Колишні затримані розповідали, що протягом усього терміну ув’язнення їм були зав’язані очі та вони мали на собі наручники, їх тримали без їжі та води та без медичної допомоги.
У кількох випадках російські війська відпускали затриманих лише після того, як вони підписали заяву про «співпрацю» з владою або записали відео, у якому закликали інших до співпраці.
У всіх випадках затримання, крім одного, російські сили не повідомляли сім’ям, де утримують їхніх близьких, а російська військова комендатура не надала жодної інформації сім’ям, які її шукали.