Територіальна оборона не може залежати від спроможності місцевого бюджету. Це питання нацбезпеки та відповідальність Центру — експерт

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Територіальна оборона не може залежати від спроможності місцевого бюджету. Це питання нацбезпеки та відповідальність Центру — експерт © Центр журналістських розслідувань Investigator
У свідченнях щодо фінансового забезпечення ТерО сьогодні плутаються всі: і міністри, і депутати, і генерали. Ніхто не може пояснити, що фінансує Центр, а що органи місцевого самоврядування.

«З одного боку — влада жорстко централізує систему ТерО. Мета — недопустити сепаратизму, а заодно й силового зміцнення політичних опонентів. З іншого — звалює фінансування потреб ТерО на місцеве самоврядування,  — пише редактор відділу політики ZN.UA Інна Ведернікова. — Ключове питання на жодній з важливих нарад вчора у Харкові не порушували. І рота мерам із цього приводу розкрити не дали. Що, м'яко кажучи, дивно. А на тлі зростання загальної напруженості ситуації на кордоні — навіть небезпечно. Бо дає привід думати, що центральна влада не планує реально оборонятися.  Якщо не знає хто та на які гроші. Яку б гарну картинку зі стурбованими президентом та його свитою не показували нам технологи Банкової».

Так, окрім статей закону про нацопір, які зобов'язують уряд фінансувати потреби тероборони, 91 стаття Бюджетного кодексу вказує, що фінансувати потреби тероборони може і місцева влада. У законі про нацопір присутні також розмиті формулювання про участь ОМС у фінансуванні ТерО. Так, саме ОМС «забезпечують у межах відповідних видатків місцевих бюджетів належне фінансування заходів національного спротиву місцевого значення та підготовки громадян України до національного спротиву». 

«На фініші прийняття закону монобільшість квапилася, мотивуючи це необхідністю попасти у бюджетний цикл наступного року, — розповідає джерело ZN.UA у профільному комітеті ВР. — Військові стверджували, що гроші на ТерО у проєкт бюджету-2022 закладено. Однак далі розпочався цирк. Лише один приклад: Міноборони у відкритому плані первинних закупівель фіксує необхідність придбання засобів індивідуального захисту. Однак кількість бронежилетів, касок та іншого, порівняно з річною потребою, прямо смішна. Запитання: а тероборону тут передбачено? Ні. В нас обмежений державний ресурс. І це точно стосується не тільки засобів індивідуального захисту. В законодавстві взагалі немає чіткої відповіді про ресурс. Ніхто не може пояснити: які пропорції, що фінансує Центр, а що — ОМС». 

Доки міністр оборони в медіа звертається до місцевої влади з проханням допомогти, офіцери тероборони просто домовляються з громадами про фінансування. «Як це — просто домовляються? Про що? Хто відповідатиме за результати таких домовленостей? У тому числі тих, які стосуються закупівель, від бронежилетів і до фільтрів у бомбосховища? Чи може, взагалі, тероборона залежати від спроможностей місцевого бюджету? Чи в нас, за законом, житель маленької Городні автоматично менше захищений, ніж киянин?»,  — запитує журналіст.

Відсутність відповідей на ці запитання свідчить, що нинішні люди при владі поняття не мають, як управляти державою. Рішення, котрі стосуються фінансування територіальної оборони, не можуть приймати тільки органи місцевого самоврядування, за визначенням. 

«Один із основних принципів бюджетної системи: гроші йдуть за повноваженнями, — уточнює експерт Юрій Ганущак. — Центральна влада справді може делегувати місцевому самоврядуванню повноваження. У такому разі закон повинен чітко формулювати вимоги держави, плюс фінансово забезпечити це делеговане повноваження. Однак такий підхід точно не стосується питань національної безпеки та оборони. Не забуваймо, що там, де створюється представницький орган, приймають дискреційні (політичні) рішення. Можу так, можу ось так, а можу ніяк, — і мені за це нічого не буде. Я відповідаю тільки перед виборцями. У місцевих радах сьогодні сидять люди з різними політичними поглядами. А в нас немає навіть закону, який примусив би місцеву раду, по-перше, прийняти рішення (купувати бронежилети для ТерО сьогодні право, а не обов'язок ОМС), а по-друге, забезпечити його законність і виконання. Законопроєкт №4298 про місцеві держадміністрації заблокований у парламенті», — сказав Ганущак. 

Невизначеність — завжди поле для корупції та зловживань. Місцева рада — орган колективної безвідповідальності. У такій ситуації важіль лише в силовиків. Якщо немає меж фінансування, а формулювання розмиті, то звинуватити можна кого завгодно і в чому завгодно. Ти зобов'язаний фінансувати, а коли не хочеш, — «шиємо» справу. А раптом мер мало дав? Чи не туди витратив на прохання військового? 

Детальніше в матеріалі Інни Ведернікової "Гра в солдатики. Навіщо Зеленський скликав РНБО?"

Поділитися
Дивіться спецтему:
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі