Судова реформа в Україні офіційно набуде чинності з жовтня

Закон про реформу судової системи України №1401-VIII офіційно опублікований 29 червня в парламентській газеті "Голос України" №118.

В день 20-річчя прийняття Конституції України президент Петро Порошенко обіцяв, що зміни в Основний закон буде опубліковано в середу.

Зміни до Конституції щодо правосуддя набирають чинності через три місяці з дня, наступного за днем публікації відповідного закону, тобто відлік починається з 30 червня 2016 року.

У той же час положення, яке стосується визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду (МКС), набуває чинності через три роки – з 2019-го.

2 червня Верховна Рада внесла зміни до Конституції в частині правосуддя. За відповідний законопроект №3524 проголосували 335 народних депутатів.

Також Рада прийняла новий закон "Про судоустрій і статус суддів", який передбачає проведення конкурсів для суддів, підвищення вимог до суддів і професійних стандартів суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів. Цей закон прив'язаний до змін в Конституцію і вступить в силу тільки разом з ними. Однак відразу після прийняття був зареєстрований проект постанови про його скасування, відповідно, він поки не може бути підписаний.

Зміни до Конституції в частині правосуддя підвищують віковий ценз для заняття посади судді – ним може стати громадянин України не молодший 30 років (раніше – не молодше 25 років). Як і раніше суддею можна буде працювати до 65 років. Крім того, збільшений стаж роботи в галузі права, необхідний для призначення на посаду судді – тепер це п'ять років (було – три роки). Також в Основному законі немає вимоги про те, що претендент на посаду судді має не менше 10 років проживати в Україні.

Замість Вищої ради юстиції в Україні з'явиться Вища рада правосуддя, повноваження якого будуть ширше, ніж у ВРЮ. Так, Вища рада правосуддя буде приймати рішення про звільнення судді з посади та переведення до іншого суду, давати згоду на затримання чи арешт судді, а також приймати рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя. Також прописаний порядок формування Вищої ради правосуддя, який складатиметься з 21 члена.

Призначає суддю на посаду президент України за поданням Вищої ради правосуддя. Відповідно до змін в Основний закон, будь-яка особа може подати конституційну скаргу до Конституційного суду, якщо вважає, що застосований в остаточному судове рішення у її справі закон України суперечить Конституції держави.

З Конституції вилучили норми, які передбачали наглядові функції прокуратури. Згідно з прийнятими змінами, ліквідується інститут "народних засідателів".

Крім того, Конституція передбачає, що "Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду на умовах, визначених Римським Статутом Міжнародного кримінального, проект якого вносить до Верховної Ради президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Згоду на затримання і арешт судді тепер буде давати не Верховна Рада, а Вища рада правосуддя".

У той же час, прийняті зміни в Конституцію і законодавство про судоустрій носять суб'єктивний характер і не зможуть забезпечити реального оновлення судової влади в найближчій перспективі, пише в своїй статті для DT.UA Марина Ставнійчук, голова правління громадського об'єднання "За демократію через право", екс-учасник Венеціанської комісії від України.