Вищий антикорупційний суд вже майже рік розглядає одну з найгучніших справ щодо представників судової влади в історії незалежної України – так звану справу «плівок Вовка», де обвинуваченими є судді скандального Окружного адмінсуду Києва включно з його очільником Павлом Вовком. Також на розгляді ВАКС перебуває і справу брата Вовка – Юрія Зонтова. Що відбувається з розглядом цих кейсів та чи є спроби затягнути їх розповіли Вадим Валько, Роман Вербовський та Роман Колюхов у статті «Найгучніші справи ВАКС: апдейт судових процесів за кейсами Насірова, Труханова, «Роттердам+», ОАСК».
Зокрема, у справі про ймовірне створення злочинної організації та спробу захоплення влади головою ОАСК й іншими суддями обвинуваченими проходять 10 осіб:
- сам Павло Вовк;
- два його заступники;
- чотири судді ОАСК;
- колишній голова Державної судової адміністрації;
- два ексчлени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККС);
- один адвокат.
«У червні 2023 року виповниться рік, як справа перебуває в суді. Перші три місяці судді та учасники заявляли відводи (самовідводи), які не давали змоги сформувати склад колегії. Завершився цей процес лише у вересні минулого року. Але на сьогодні через постійні неявки обвинувачених суд не може провести навіть підготовче засідання. Тож у цьому кейсі є очевидне затягування з боку окремих представників захисту», – пишуть автори.
Вони підкреслюють, що без зміни процесуального законодавства ця історія може розтягнутися на роки. Однак, позитивну роль у цій справі може відіграти запуск оновленої Вищої ради правосуддя.
«Проте нещодавно запрацювала оновлена ВРП, і якщо затягування з боку обвинувачених-суддів триватимуть, прокуратура може клопотати про дозвіл на обрання їм запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою. Водночас позитивом є те, що Вовк і компанія не здійснюють правосуддя через ліквідацію ОАСК», – йдеться у статті.
Водночас у випадку зі справою брата очільника ОАСК Юрія Зонтова все набагато краще. Принаймні експерти не бачать у цьому кейсі ознак затягування.
Нагадаємо, що на початку 2021 року Національне антикорупційне бюро викрило Юрія Зонтова та його спільника адвоката Юрія Донця на ймовірному отриманні 100 тисяч грн хабаря. Під час обшуків на конспіративній квартирі брата Вовка детективи знайшли понад 3,7 млн дол., майже 846 тис. євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 242 тис. грн і 100 шекелів. Обвинувачення вважає, що фактичним власником помешкання є Зонтов. Хоча вказати квартиру та цінності в декларації він «забув».
Вакс отримав справу у березні минулого року. Засідання призначають приблизно раз на місяць. Підготовче завершили в серпні та перейшли до розгляду по суті. Але через заміну однієї із суддів колегії розгляд по суті у квітні розпочали із самого початку.
«За два засідання вдалося все наздогнати й перейти до дослідження доказів. У цій справі ми не спостерігаємо затягувань із боку учасників, у ній немає сотень томів доказів чи складних схем, тому суд цілком може розглянути її вже у найближчий рік», – зазначили автори.
Нагадаємо, запобіжний захід у вигляді арешту Зонтову продовжили ще 30 листопада минулого року. Це зробив суддя Віктор Ногачевський. Однак у середині грудня брат голови ОАСК вийшов під заставу у 7,6 млн грн, яку вніс його адвокат. Паралельно з цим адвокати подали до Вищого антикорсуду апеляцію, аби скасувати продовження запобіжного заходу. Але суд відмовив. Всього Зонтов пробув у СІЗО вісім місяців.