Підтримати
Київ сподівається, що саміт лідерів НАТО у Вільнюсі наступного тижня стане епічним моментом - коли Україна нарешті отримає "чіткий сигнал" про те, що вона врешті-решт приєднається до Альянсу і це закріпить її в інфраструктурі безпеки Заходу та відправить сигнал Москві. Але за кілька днів до прибуття лідерів НАТО до столиці Литви все ще виникає питання про те, з якими варіантами залишиться Україна, якщо її надії не виправдаються. Союзники по НАТО досі ведуть переговори про те, що саме запропонувати Києву, пише WP.
Радник українського міністра оборони Олексія Резнікова Юрій Сак заявив, що саміт "повинен завершитися" тим, що президент України Володимир Зеленський і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг "стоятимуть поруч" і оголосять про "історичне рішення" — запрошення України приєднатися до Альянсу.
Вашингтон, який має найбільший вплив на рішення 31 члена НАТО, місяцями маневрував, щоб знизити очікування Києва, зосередивши розмову на "гарантіях безпеки", а не на членстві в найближчій перспективі, яке багато союзників вважають неможливим навіть для обговорення, поки триває війна.
Резніков сказав, що саміт у Вільнюсі надасть Альянсу можливість "виправити помилку", допущену на саміті в Бухаресті у 2008 році, коли Україні та Грузії сказали, що вони стануть членами НАТО колись у майбутньому, не встановивши чіткі терміни та механізми.
Озираючись назад, багато чиновників і аналітиків кажуть, що це зробило дві країни мішенню для російського вторгнення без забезпечення захисту доктрини колективної оборони НАТО, в якій напад на одного союзника вважається нападом на всіх.
"Двері відчинені", сказали нам, але не показали, де знайти ці двері, як у них увійти. А ми готові", - сказав Резніков.
Дехто, однак, досі ставлять під сумнів "готовність" Києва. Україна все ще має пройти довгий шлях реформування своєї армії та вирішення хронічної проблеми корупції, що буде предметом занепокоєння західних політиків, коли вони розглядатимуть заявку Києва на вступ.
Публічно українські посадовці наполегливо закликають до надання запрошення навіть без фіксованої дати. Нещодавно Зеленський закликав президента США Джо Байдена запросити Україну до Альянсу якнайшвидше. Байден, за словами Зеленського, є головною "особою, яка приймає рішення" в НАТО.
Зеленський розуміє, що членство неможливе, поки триває війна. Але Україна розраховує на вступ до НАТО після війни, наголошуючи на тому, що сигнал з боку Альянсу саме зараз дуже важливий.
Зі вступом чи без нього українські офіційні особи прагнуть отримати від західних країн зобов'язання щодо безпеки "без зволікань і якомога швидше", що потенційно заохочувало б Москву вивести війська. Багато аналітиків вважають, що президент Росії Владімір Путін розраховує на те, що західні союзники України втомляться і припинять потоки зброї та економічної допомоги Києву.
Такі гарантії безпеки можуть також слугувати стримувальним фактором для Росії від будь-яких серйозних актів агресії в майбутньому.
"Я впевнений, що якщо режим в Кремлі не зміниться в найближчі роки, навіть після нашої перемоги, в їхніх головах буде бажання помсти", - вважає Резніков.
Деталі безпекового пакету ще остаточно не узгоджені, кажуть дипломати. Але офіційні представники США і НАТО розповіли про нові пропозиції щодо двосторонніх або багатосторонніх угод, які вони схарактеризували як пакти про взаємну оборону або меморандуми про безпеку з Україною.
Адміністрація Байдена намагається спрямувати дискусію в бік довгострокових пактів про безпеку як альтернативи членству у короткостроковій перспективі. Сполучені Штати також надали попередню підтримку плану усунення бар'єрів для вступу України до Альянсу - скажімо, дозволивши Україні в майбутньому обійти План дій щодо членства в НАТО, але Вашингтон фактично не визначив часових рамок.
При цьому неясно, чи допоможуть такі угоди Україні значно більше саме зараз. Жоден союзник по НАТО, схоже, не бажає відправляти своїх солдатів воювати проти РФ. А Сполучені Штати неодноразово ухилялися від надання Україні деяких видів найсучаснішого озброєння.
За словами Резнікова, Київ дуже чітко дав зрозуміти партнерам, що гарантії безпеки для України "повинні бути всеосяжними і включати військову, фінансову допомогу, а також економічні гарантії".
І вони "мають бути реальними", додав він - на відміну від Будапештського меморандуму, який Україна підписала в 1994 році, згідно з яким Росія та інші держави пообіцяли не застосовувати військову силу проти України в обмін на відмову Києва від ядерної зброї. Це, за словами Резнікова, "виявилося не вартим паперу, на якому було написано".
Однак Україні може бути важко задовольнити свої потреби у сфері безпеки, якщо її залишать у невизначеній ситуації, подібній до тієї, в якій країна опинилася перед вторгненням РФ.
Практично будь-який результат саміту Альянсу, окрім негайного запрошення до вступу в НАТО, може залишити Україну в майже такому ж невизначеному становищі, в якому вона опинилася після Бухареста. Хоча Київ отримав безпрецедентні поставки зброї та боєприпасів від Заходу, не ясно, чи зможуть союзники забезпечувати таку допомогу невизначено довго. Демократичним західним урядам також доведеться пристосовуватися до результатів виборів, якщо громадяни їхніх країн вимагають змін.
Без чітких зобов'язань деякі українські посадовці вбачають найгірший сценарій, за яким підтримка Києва зрештою зменшиться, особливо якщо Байден зазнає поразки від республіканця на президентських виборах наступного року. Україна та її прихильники сподіваються закріпити гарантії безпеки на довгі роки, незалежно від того, хто буде при владі у США.
Хоча існує широка згода, що Альянс повинен посилити свої політичні відносини з Києвом, залишаються великі розбіжності навколо того, що це насправді означає.
У дні, що передують саміту, в той час як тривають бойові дії, країни НАТО ведуть власну боротьбу за те, як сформулювати підсумкову декларацію.
Очікується, що Альянс підвищить статус Комісії Україна-НАТО, форуму для консультацій, до Ради Україна-НАТО, що надасть Києву більше повноважень, в тому числі можливість скликати зустрічі і порушувати ті чи інші питання. Перше засідання Ради відбудеться на другий день саміту, за участю лідерів країн Альянсу.
Поза тим, ситуація дуже мінлива.
Окрім створення Ради, Резніков сказав, що українські офіційні особи мають перелік ключових сфер співпраці з НАТО - у сфері закупівель, тренувань військових і спільного оборонного планування - що, як вони сподіваються, буде підтверджено на саміті.
У Вільнюській декларації союзники повинні знайти формулювання, які не дадуть Росії права "вето" на членство України в НАТО, сказала колишня помічниця генерального секретаря Альянсу з питань оборонних інвестицій Камілла Гранд.
"Ми повинні протистояти думці, що для того, аби мати право на членство, вони повинні бути в мирі з Росією, що якщо у вас є заморожений конфлікт, то вам не раді”, - вважає Гранд.
Резніков та інші українські посадовці наголошують, що військові України вже підтвердили свої можливості. НАТО, за його словами, створено "як рішення проти радянської агресії" - роль, яку успадкувала Москва.
"Ми виконуємо місію НАТО, для якої вона була створена - єдина армія в світі, яка це робить. Немає іншої такої армії з таким досвідом, щоб перемогти Росію. Інші аргументи навіть не потрібні”, - наголосив Резніков.
Якщо Київ не отримає запрошення до вступу або якогось чіткого зобов'язання, розчарування буде відчуватися по всій Україні, вважають громадські активісти.
Офіційне запрошення стало б чітким сигналом для Росії про те, що Україна більше не розглядається як “буферна зона".
Напередодні важливого саміту НАТО у Вільнюсі, де Україна хотіла б отримати запрошення до Альянсу, їй пропонують натомість напіврішення та малозначні дипломатичні жести. Керівники Міжнародного центру досліджень України «Пряма ініціатива» Аріяна Ґіць та Роман Сон у статті «Україні підміняють членство в НАТО. Ми повинні зробити сильні неочікувані кроки» пропонують ідею гарантій безпеки від України, які можуть допомогти переконати нерішучий Альянс прийняти нашу країну до своїх лав до закінчення війни.
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google