«Серйозне порушення суверенітету»: Китай розгортає спецфлот біля Тайваню

У суботу, 6 червня 2026 року, Китай оголосив про початок спеціальної морської операції на схід від Тайваню, різко посиливши свою відповідь на нещодавню угоду між Японією та Філіппінами. Цей крок Пекіна спровокований рішенням Токіо та Маніли розпочати переговори про демаркацію морських кордонів і значно поглибити оборонну співпрацю у зонах, які Китай вважає сферою своїх стратегічних інтересів, повідомляє Bloomberg.

Безапеляційний захист

Офіційне розгортання сил було організоване Міністерством транспорту КНР під назвою «спеціальна операція із забезпечення дотримання правил морського руху». За інформацією державного інформаційного агентства Xinhua, головною метою цих дій є встановлення морської адміністративної юрисдикції, тобто фактичного цивільного та правоохоронного контролю над судноплавством у міжнародних водах для безапеляційного захисту національних інтересів Китаю.

Нова ескалація стала прямою реакцією Пекіна на прагнення Японії та Філіппін врегулювати територіальні суперечки в акваторії на схід від Тайваню. Ситуація ускладнюється тим, що зони потенційного розмежування союзників накладаються на ВЕЗ (виключну економічну зону), на володіння якою претендує материковий Китай. У заяві китайської сторони наголошується, що дії Токіо та Маніли «серйозно порушили територіальний суверенітет, а також морські права та інтереси КНР».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Таємний злам на перемовинах у Пекіні: чому Сі Цзіньпін розлютився через Японію?

Які сили задіяв Пекін?

Для демонстрації сили китайське керівництво провело масштабну міжрегіональну координацію силовиків. До суботньої операції одночасно залучили:

• Морські цивільні та правоохоронні відомства провінції Фуцзянь;
• Профільні структури південної провінції Гуандун;
• Агентства берегової охорони та контролю Східно-Китайського моря.

Цей крок продовжив серію агресивних дій КНР у регіоні. Нагадаємо, що 1 червня китайська сторона вже відправляла великі кораблі берегової охорони на так зване «правоохоронне патрулювання» на схід від Тайваню, намагаючись у такий спосіб висловити категоричне незадоволення геополітичною активністю сусідів. Міністерство оборони Тайваню наразі утримується від офіційних коментарів, оскільки розгортання сил КНР відбулося поза межами стандартного робочого часу відомства.

Передісторія конфлікту

Нинішнє жорстке протистояння є наслідком зустрічі лідерів двох ключових азійських партнерів США, яка відбулася наприкінці травня 2026 року. Тоді новообрана прем'єр-міністр Японії Санае Такаїчі та президент Філіппін Фердинанд Маркос-молодший підписали спільне зобов'язання щодо радикального зміцнення морської безпеки в регіоні.

Обидві держави вже тривалий час викликають роздратування у Пекіна своїми відвертими заявами на захист суверенітету Тайваню:

Філіппінський кут: Президент Маркос офіційно попередив, що через географічну близькість його країна з високою ймовірністю буде безпосередньо втягнута у збройний конфлікт, якщо Китай наважиться на штурм Тайваню.

Японський кут: Очільниця японського уряду Санае Такаїчі ще раніше підкреслювала, що гіпотетичне китайське вторгнення на Тайвань створить екзистенційну загрозу для самого Токіо, що може стати юридичним виправданням для прямого відправлення японських військ у зону бойових дій.

Нагадаємо, що опинившись між стрімким військовим піднесенням Китаю та зростаючими сумнівами щодо зосередженості США на регіоні, який вони довго контролювали, країни Індо-Тихоокеанського регіону поспішають озброюватися самі та допомагати в цьому одне одному. На головному оборонному форумі Азії міністри оборонних відомств за лаштунками чітко дали зрозуміти, що готові діяти поза межами традиційної американської парасольки, оскільки політика Дональда Трампа «Америка насамперед» та відволікання Вашингтона на інші конфлікти підривають репутацію США як надійного протектора.