Сенцов разом з активістами вимагає звільнення підозрюваних у справі Шеремета: лист до президента

Олег Сенцов - режисер та колишній політичний в'язень, підтримав відкрите звернення до президента Володимира Зеленського руху Free Dr Kuzmenko, які вимагають звільнити з-під варти одну з головних підозрюваних у справі вбивства журналіста Павла Шеремета Юлію Кузьменко. Відповідне звернення 9 червня автори опублікували на своїй сторінці у Facebook, а сьогодні його підримав і Олег Сенцов.

Активісти вимагають, аби судовий процес був прозорим та неупередженим по відношенню до усіх трьох підозрюваних у цій справі - Юлії Кузьменко, Яни Дугарь та Андрія Антоненко.

"Це звернення ми запускаємо у вигляді флешмобу і запрошуємо приєднатися кожного з вас! Скопіюйте нижче наведений текст листа, додайте його як окрему публікацію на свою сторінку і відзначте в замітці Офіс Президента України", - закликають активісти.

Повний текст звернення до президента

Відкритий лист до

Президента України

Зеленського Володимира Олександровича

Сьомий рік в Україні війна, українці платять страшну ціну за свою незалежність.

В 2014 році ми, громадяни України - волонтери, добровольці, не шкодуючи сил, допомагали українській владі протистояти російській агресії, українським військовим стримати агресора на фронті. І ми змогли.

В 2014 році волонтери та добровольці стали особливо цінними мішенями для агресора, нас почали переслідувати.

В 2019 році Вас українським суспільством було обрано Президентом України, а переслідування волонтерів і добровольців продовжуються. Яскравий приклад цього - підозрювані у "справі Шеремета":

- волонтер - дитячий кардіохірург Юлія Кузьменко

- військовослужбовець ССО - музикант Андрій Антоненко

- військова медсестра - Яна Дугарь.

6 місяців минуло з того часу як 12 грудня 2019 року на брифінгу, проведеному МВС за Вашою участю, цих людей оголосили "вбивцями" і поліція озвучила свою версію подій.

6 місяців суспільство спостерігає за цією справою.

6 місяців Юлія Кузьменко і Андрій Антоненко знаходяться під арештом.

Всі судові засідання відкриті для преси і громадськості, транслюються в мережі інтернет. Суспільство спостерігає наступне: адвокати підозрюваних надають докази, які повністю спростовують обґрунтованість підозри та наявність будь-яких ризиків щодо перешкоджання слідству з боку цих людей, немає жодних підстав вважати, що саме ці люди є причетними до вбивства Павла Шеремета. Не дивлячись на це, суди виносять невмотивовані рішення про обрання та продовження дії запобіжних заходів Ю. Кузьменко, А. Антоненко, Я. Дугарь.

Суди не можуть бути об'єктивними та незалежними, оскільки ще 12 грудня 2019 року, цих людей призначили "вбивцями", транслюючи на всю країну брифінг МВС. В засобах масової інформації посадовими особами державних органів зроблено чимало заяв про причетність цих осіб до вбивства П. Шеремета. Саме це щоразу наперед визначає результати судових рішень. Це кричущі порушення прав людини, про що свідчить практика Європейського суду.

Об'єктивним в даному випадку є суспільство, яке бачить численні незалежні журналістські розслідування, які спростовують версію слідства, аргументи і докази, надані сторонами в процесі. Суспільство розуміє, що доказів причетності цих осіб до злочину немає. Те, що подається слідством як докази є вкрай непереконливим, подекуди суперечить саме собі і не відповідає елементарним правилам логіки.

Слідство завершено. Суспільна думка на цей момент чітко сформована.

Виходячи з голослівних припущень обвинувачення, відсутності доказів та реноме підозрюваних у "справі Шеремета", а також безпрецедентної кількості відомих та авторитетних людей, які мають особливу довіру в суспільстві, готових взяти підозрюваних на поруки - тримання цих людей під вартою - робить суспільно-небезпечною атмосферу в країні.

Якщо українська судова система буде не здатна дати належну оцінку таким "доказам" слідства і продовжуватиме тримати за гратами невинних людей, то Європейський суд з прав людини однозначно візьме до уваги всі аргументи і прийме рішення з точки зору об'єктивного спостерігача і відповідачем в такому разі буде держава Україна.

Стаття 102 Конституції України вказує, що Президент України є гарантом додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Вимагаємо від Вас, як Президента України, гарантувати виконання норм Конституції України, дотримання конституційних прав і свобод Ю. Кузьменко, А. Антоненка, Я. Дугарь, забезпечити справедливий розгляд цієї справи незалежним і безстороннім судом з тим, щоб не продовжувалось безпідставне тримання за гратами невинних людей і українське суспільство не втратило віру в справедливість і правосуддя в Україні.

12 грудня 2019 року керівництво поліції повідомило, що у вбивстві Шеремета підозрюють дитячого кардіохірурга і волонтерку Юлію Кузьменко, рок-музиканта і бійця ССО Андрія Антоненка і військового медика Яну Дугарь. За версією слідства, мотивом вбивства була "дестабілізація суспільно-політичної ситуації". Вірогідних замовників у поліції назвати не змогли.

13 грудня Печерський суд відправив Дугарь цілодобовий під домашній арешт, а Кузьменко взяв під варту на 60 діб без права внесення застави. Запобіжний захід підозрюваним обирав суддя Сергій Вовк, який у 2012 році відправив за грати Юрія Луценка. ЄСПЛ визнав той вирок політично вмотивованим.

Апеляційний суд Києва залишив запобіжні заходу без змін, проігнорувавши десятки бажаючих взяти Кузьменко й Антоненка на поруки, а також на інформацію про алібі підозрюваних і аргументи захисту щодо хибності наданих слідством доказів.

Згодом підозрюваним кілька разів продовжували запобіжні заходи.

Колеги Шеремета з "Української правди" також засумнівалися в озвученій поліцією версії щодо мотивів вбивства.

Журналіст Павло Шеремет трагічно загинув 20 липня 2016 року в результаті підриву автомобіля. Вибух стався о 7:45 ранку, коли журналіст виїхав з дому і проїхав кілька десятків метрів, на розі вулиць Богдана Хмельницького та Івана Франка в Києві.