Тристороння контактна група в Мінську 25 березня планувала підписати рішення щодо створення так званої Консультаційної ради з ОРДЛО. Але в той день зустріч ТКГ не відбулася через поширення коронавірусу та введення в Україні карантину, а міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Рєзніков заявив, що зараз "жодних рішень про створення підписано бути не може фізично", оскільки "ТКГ відбувається у форматі відеоконференції". Однак у своїй статті для ZN.UA Тетяна Силіна пише про те, що на сьогоднішній день існують опції дистанційного підписання документів, тому заяви Рєзнікова не збігаються з реальністю.
Що стосується міжнародних документів, за словами одного з консультантів ZN.UA, "можна підписати що завгодно, коли завгодно і в будь-якому форматі, головне - наявність політичної волі сторін і підтвердження повноважень". Зокрема, можна на кордоні зустрітися і підписати документ, по черзі його завізувати чи обмінятися листами та нотами.
Професіонали відзначають, що на сьогоднішній день існує кілька форм дистанційного укладання міжнародних договорів України. Згідно Законоу України "Про міжнародні договори України" укладати договори можна за допомогою обміну нотами або підписуючи угоди за допомогою дипломатичних каналів.
"Не секрет, що українське МЗС давно має договори з провідними поштовими компаніями світу, які і забезпечують доставку нот, листів або інших документів у випадках, коли з тих чи інших причин неможливо скористатися звичайною диппоштою. До речі, подібна практика широко використовувалася, наприклад, під час підготовки і проведення як президентських, так і парламентських виборів 2019 року", - пише Силіна.
А якщо ж мова йде про щось схоже на "мінський протокол", який сам президент не вважає міжнародним договором, то такі документи можна підписувати згідно з домовленістю сторін. Тобто можна використовувати хоч міжнародні служби доставки, хоч гінців-марафонців, поштових голубів або "пошту м'ясників" як у давнину, головне - наявність політичної волі сторін (або непротивлення злу однією з них...).
Проте міжнародні документи неможливо завізувати за допомогою електронного цифрового підпису. В Україні у ЕЦП точно такий же правовий статус, як і у власноручного підпису або печатки. Але, за словами юристів-міжнародників, при підписанні міжнародних договорів ЕЦП не використовується.
Крім того, сьогодні підписувати договори з Росією з допомогою ЕЦП України не може технічно, адже держави використовують різні системи.
"Як підкреслили експерти, які консультували ZN.UA, Україна працює, в першу чергу, з Європейським Союзом - з метою взаємного визнання електронних ринків довірчих послуг, у тому числі сертифікатів та електронних підписів, і це є одним з українських пріоритетів у поглибленні відносин з Євросоюзом", - пояснила автор.
Детальніше про те, в чому лукавлять представники Зе!команди і яким чином може бути підписано рішення, вигідне Кремлю, читайте в статті Тетяни Силіної "Мінська інфекція. Можливі ускладнення".