Рік безвізу, що далі чекає Україну на шляху до євроінтеграції

Україна не порушила жорстких правил механізму призупинення безпечної міграції і отримала від Європейської комісії в цілому позитивну оцінку імплементації безвізу, пише Ірина Сушко та Павло Кравчук для ZN.UA.

Завершення проекту "візова лібералізація" порушило перед українським суспільством питання: "А що після безвізу?". Що може стати логічним продовженням ідеї скасування візових бар'єрів з ЄС, яка вперше об'єднала більшу частину українського політикуму та громадянського суспільства? У той час як експертне середовище продовжує тривалі дискусії про те, що повинно стати наступним успішним проектом у сфері євроінтеграції, президент Порошенко оголосив нові зовнішньополітичні орієнтири, серед яких - перспектива Асоціації з Шенгеном, зазначають автори.

Які нові переваги і труднощі очікують Україну на шляху до Асоціації з Шенгеном, і як з ними боротися? - запитують автори статті. Однозначно, на цьому шляху важливі як змістовне наповнення, так і назва нового проекту з Шенгеном, яке б надихало нас і не дратувало ЄС. Наприклад, шлях до безвізу починався з візового спрощення та візової лібералізації, що мали свої етапи і умови еволюції, а також окремі підходи в адвокатстві серед різних гравців як у ЄС, так і в Україні.

Позиція ЄС не є монолітною. Так, незважаючи на позицію "виконавчої влади", про можливості перспективи Шенгену для України, Грузії і Молдови згадали євродепутати в резолюції до саміту Східного партнерства восени 2017-го (519 голосів "за"). По-друге, ЄС потребує нові ефективному важелі для впливу на впровадження реформ, в кінцевому результаті яких - безпечна, демократична та ефективна країна на своєму кордоні - в якій він, безумовно, зацікавлений. Безвіз як пряник, що спонукає до реформ, для ЄС вже вичерпаний, залишився тільки батіг скасування безвізових поїздок, який може зберігати придбане, але не просувати рух далі. Взяті Україною та ЄС на себе зобов'язань щодо інтеграції в Шенген дало б обом сторонам нові інструменти впливу на хід реформ в широкому колі галузей.

У подальшій перспективі інтеграція в Шенгенський простір передбачає спільну охорону кордонів, тісну співпрацю між правоохоронцями країн-членів і залучення до Шенгенської інформаційної системи (SIS). Дещо з цього Україна вже реалізувала або планує реалізувати.

Ставлячи перед собою мету в далекій перспективі скасувати кордони із західними сусідами, в найближчому майбутньому, у відповідності з зобов'язаннями ПДВЛ (План дій з візової лібералізації), Україна повинна всебічно зміцнювати та підтримувати інфраструктуру західного кордону. Тільки з надійним, ефективним і зручним для громадян кордоном можна буде перейти до процесу його скасування.

Більш детально про огляд тактичних кроків, які можна вже зараз зробити Україні на шляху до Шенгену, читайте в матеріалі, Ірини Сушко та Павла Кравчука для ZN.UA "Шенгенська амбіція України: перехід від слів до справ".