Результатом Мінських угод, їх схвалень і парламентського нормотворення стає політичний і правовий цуґцванґ, коли навіть повна їх реалізація в найсприятливішій для українських національних інтересів частині формує нову загрозу для цих інтересів.
Про це пише в своїй статті для DT.UA доктор політичних наук Віктор Котигоренко.
Він зазначає, що серед проблемних аспектів Мінського процесу - його правовий статус і формулювання в текстах угод від "Тристоронньої контактної групи плюс 2".
Цю проблемність аспектів не вирішує, а загострює їх політична легітимація "нормандською четвіркою" та Радою Безпеки ООН. Йдеться, зокрема, про "Комплекс заходів з виконання Мінських угод" від 12 лютого 2015., вважає експерт.
"Пункти 4 і 9 "Комплексу заходів…" пов'язують їх виконання з дотриманням Закону України "Про тимчасовий (??? - В.К.) порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей". Такого закону не існує. Є закон "Про особливий порядок…". При цьому пункт 4 містить імперативні вимоги з означенням конкретних термінів їх виконання: а) "почати діалог (між ким і ким неясно. - В.К.) про модальності проведення місцевих виборів згідно з Законом…", якого не існує, та б) "не пізніше 30 днів з дати підписання цього документа ("Комплексу заходів…" - В.К.) ухвалити постанову Верховної Ради України із "зазначенням території, на яку поширюється особливий режим (??? - незрозуміло, про який "особливий режим" ідеться; "режим" і "порядок" не тотожні за змістом терміни. - В.К.) згідно з Законом України "Про тимчасовий порядок…" (законом, якого не існує. - В.К.)", - йдеться в статті.
"Імперативна вимога документа, підписаного учасниками "ТКГ плюс 2", до парламенту суверенної країни ухвалювати нормативні акти абсолютно неприйнятна. Правом на таку вимогу не наділені також жоден із учасників "нормандської четвірки" і всі разом, хай би які Декларації вони приймали", - зазначає Котигоренко.
За його словами, декларуванням посягання на державний суверенітет України виглядають тексти пунктів 9 і 11 "Комплексу заходів...".
"Пункт 9 узалежнює "відновлення повного контролю над державним кордоном з боку уряду України в усій зоні конфлікту" з проведенням в Україні не тільки "місцевих виборів" (питанням, котре є предметом перемовин у Мінську), а й із питанням, що не є й не може бути предметом ні мінських, ні жодних інших перемовин поза конституційним полем України, оскільки це питання належить до виключної компетенції Українського народу та його виборних представників у владі. Йдеться про "конституційну реформу", яку, згідно з "Комплексом заходів…", має бути проведено "до кінця 2015 р. за умови виконання пункту 11 -в консультаціях і за погодженням з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей в рамках Тристоронньої контактної групи", - наголошується в статті.
Нагадаємо, що перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявляла, що Україна виконала зобов'язання, передбачені Мінськими угодами, в частині надання особливого статусу Донбасу. Закон про особливий статус Донбасу не може вступити в силу до тих пір, поки на окупованих територіях знаходяться російські війська, техніка і найголовніше - кожен день стріляють. Ще не відпущені заручники, а місія ОБСЄ не має доступу на всю окуповану територію, підкреслювала вона.
Зазначимо, що згідно з Мінськими домовленостями, надання Донбасу "особливого статусу" передбачається за допомогою ухвалення змін до Конституції. У запропонованому президентом Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. (Як повідомляло DT.UA, сьогодні прийняття законів щодо ОРДЛО цікавлять Кремль більше, ніж конституційні зміни. За інформацією джерел, Москва готова піти на відстрочення конституційного процесу в Україні, але висуває свої умови).
Раніше повідомлялося, що лише 21% українців підтримують внесення до Конституції положенняпро те, що "особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом", тоді як 49,1% виступають проти.
Детальніше про виконання Мінських угод читайте у статті "Чи можливе життя поза Мінськом?" Віктора Котигоренка в свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".