В законі про державну мову повинні бути положення, які б давали можливість розвивати українську мову "без батога", і допомагали б консолідувати суспільство.
Про це в інтерв'ю "UA: Українське радіо" у вівторок розповів голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
"Ми в законі закладаємо умови, які виступають як батіг, а треба було б закладати умови, які б давали можливість розвиватися українській мові. Наприклад, створювати умови для вироблення контенту українською мовою. Йдеться про бонуси, у тому числі і податкові... Частина позиції є, вона вже інтегрована в українське законодавство. Але якщо ми говоримо, наприклад, про омбудсмена... ми сьогодні також бачимо пропозиції, які сьогодні існують, я думаю, що це теж не буде додавати консолідації суспільства", - пояснив свою позицію спікер.
Відповідаючи на запитання, чи потрібен омбудсмен з української мови, спікер сказав: "Українська мова є державною мовою, якщо ми говоримо про омбудсмена, то давайте, щоб він захищав інтереси всіх громадян".
Зазначимо, у команді президента Володимира Зеленського досі не визначилися з власною мовною позицією. Так, спікер Разумков під час президентської кампанії розмовляв виключно російською, а заступник голови Офісу президента України Юрій Костюк вважає російську "конкурентною перевагою" українців.
У квітні 2019 року Верховна Рада прийняла закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Ним передбачено, зокрема, посаду мовного омбудсмена. Донедавна ним була Тетяна Монахова.
А згідно із законом "Про освіту", всі російськомовні школи України з вересня 2020 року перейдуть на українську мову навчання. А школи з мовами нацменшин, які відносяться до мов Європейського Союзу, з вересня 2023 року. Однак учні таких шкіл продовжать вивчати рідну мову та літературу.