Райрадам помилково відвели роль органу, який має передати майно громадам і “померти” – эксперт

ZN.UA Ексклюзив Інфографіка
Поділитися
Райрадам помилково відвели роль органу, який має передати майно громадам і “померти” – эксперт
При завершенні процесу формування спроможних територіальних громад по всій території України припустилися кількох помилок, яких можна було уникнути.

Якщо ми подивимось зараз на результати першого етапу реформи децентралізації — утворення спроможних територіальних громад і нових районів, то поряд із здобутками можна побачити нові проблеми, які якраз породжені відсутністю координації дій на національному рівні та певним відходом від концепції реформи, затвердженої розпорядженням Кабінету міністрів №333-р від 01.04.2014 року. Про це у своїй статті для ZN.UA пише один із авторів реформи Анатолій Ткачук

“Перший етап реформи можна розділити на дві хвилі: добровільне об`єднання територіальних громад, яке привело до утворення 1000 ОТГ, та адміністративне об`єднання за рішенням уряду, після якого в Україні вся її територія покрита 1470 територіальними громадами з однаковими повноваженнями. Варто зауважити, що при завершенні процесу формування спроможних територіальних громад по всій території України припустилися кількох помилок, яких можна було уникнути”, - пише Ткачук.  

По-перше, при адміністративному об`єднанні у багатьох випадках якось забули про зміст самої територіальної громади як сукупності жителів певної території, що мають певну спорідненість, тяжіють до одного центру і безпосередньо впливають на формування органів місцевого самоврядування. 

“Насправді створено низку територіальних громад, які складаються із 50–80 населених пунктів і охоплюють територію в 1500–2500 кв. км. Говорити тут про якусь територіальну ідентичність і доступність можна лише за великої фантазії. Найбільш проблемним у таких громадах є те, що значною мірою це громади, які розташовані вздовж кордонів України з Російською Федерацією. Це по суті означає відсутність будь-якої публічної влади на великих прикордонних просторах, що посилює загрози для стабільності українського простору”, - пояснив автор. 

По-друге, партійно-орієнтовані народні депутати України зробили все для того, аби у надмірно великих громадах позбавити периферійні поселення будь-якого представництва в органах місцевого самоврядування територіальної громади — місцевій раді та виконавчому комітеті. Адже партійні вибори призвели до того, що тотальна більшість обраних депутатів — це жителі адмінцентру громади, які належать до різних партій. Водночас старости, які у минулому обиралися жителями периферійних поселень і були членами виконкому, перестали обиратися на виборах і втратили можливість бути членами виконкомів. Більш того, кількість старост на такі великі території зараз є досить незначною. На одного старосту може припадати 10–15 поселень, розкиданих на великій площі, що однозначно не сприяє доступності влади для громадянина. 

“При розробці Концепції одним із аргументів того, чому у значно більшій громаді влада наближається до людини, якраз і було впровадження старост у значній кількості поселень. Таким чином, майже кожне село отримувало старосту, а відтак, представника місцевої влади у поселенні і представника поселення перед органами місцевого самоврядування громади. На жаль, так не сталося. Зміни підходів до інституту старост і скорочення їх кількості неодмінно негативно вплинуть на взаємовідносини у великих громадах”, - зазначив Ткачук. 

Як планувався розподіл повноважень при реформі (слайд з презентації реформи на засіданні уряду, створений 16.02.2009 р ..)
Як планувався розподіл повноважень при реформі (слайд з презентації реформи на засіданні уряду, створений 16.02.2009 р ..)
SvitPPT

По-третє, боротьба з районними радами як “противниками реформи” призвела до того, що районні ради втратили усі свої повноваження по факту, через позбавлення їх фінансових ресурсів змінами до Бюджетного кодексу України. Райрадам відвели роль органу, який має передати майно у територіальні громади і “померти”, зазначив автор. 

Основними лобістами такого підходу до райрад виступили міські голови великих міст, об’єднані в Асоціацію міст України (АМУ). За словами Ткачука, великі міста можна зрозуміти. Їхня спроможність достатня, аби не перейматися долею районних рад, натомість на території цих міст розташоване майно, яким управляли районні ради, — райлікарні, будинки культури, спортивні та мистецькі школи, різні соціальні служби. Це ласий шматок майна, який місту не потрібен для утримання, але який можна вигідно використати — продати, віддати в оренду, під забудову. 

“За кадром залишився факт, що Україна це не тільки великі міста, це і значні сільські території із слабкою інфраструктурою та низькою економічною спроможністю територіальних громад: низька чисельність населення, низька зайнятість, погана демографія. Але правила одні для всіх, і районне майно цих територій також пішло у територіальні громади, для багатьох з яких його утримання є нереальним, а кількість — непотрібною”, - пише автор. 

Ткачук додав, що відтак, починається процес закриття установ, що обслуговували колишній район, а тепер відійшли у конкретну громаду, яка не може собі дозволити утримувати їх в інтересах не лише себе, а й сусідів. Десь це абсолютно правильно, але у багатьох випадках це удар по послугах для населення. 

Детальніше про основні проблеми, ризики і прогнози децентралізації читайте в матеріалі Анатолія Ткачука “Чорна кішка децентралізації”.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі