Рада вирішила доопрацювати законопроект про вдосконалення процедурних та процесуальних аспектів діяльності КСУ

Верховна Рада направила на доопрацювання в комітет законопроект №4533 “Про конституційну процедуру”. Документ за основу підтримали 197 народних депутатів при необхідних 226. Водночас за доопрацювання проголосували 226 парламентаріїв.

“Проект Закону України “Про конституційну процедуру” підготовлений у зв’язку із необхідністю практичної реалізації ст. 153 Конституції України, яка уповноважує Верховну Раду України визначати процедуру діяльності КСУ шляхом прийняття відповідного закону. Зокрема, пропонованим проектом закону приводяться у відповідність із вказаною конституційною вимогою порядок здійснення Судом своїх повноважень під час розгляду справ конституційної юрисдикції, підстави і порядок звернення до нього, процедура розгляду ним справ, постановлення і виконання його рішень, надання висновків”, - йдеться у пояснювальній записці.

Вказано, що проект закону складається з восьми розділів. У першому розділі “Основні положення” зафіксовані мета прийняття закону, принципи діяльності КСУ, а також надається законодавча дефініція конституційної доктрини, викладаються повноваження суду, їх межі та інші питання загального характеру щодо забезпечення організаційно-правової діяльності Суду. 

Зокрема, особливий акцент зміщується на нормативне закріплення Реєстру актів КСУ. Документ передбачає, що акти суду, які пов’язані із конституційним провадженням, за виключенням певних випадків, є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення. Також проект закону пропонує створити автоматизовану систему документообігу КСУ, першорядним завданням якої має стати забезпечення випадкового, об’єктивного та неупередженого розподілу справ між суддями.  

У другому розділі йдеться про унормування процедурних аспектів звернення до КСУ. У частині вдосконалення інституту конституційної скарги визначені випадки, коли законодавчий акт або окремі його положення вважаються такими, що застосовані в остаточному судовому рішенні у справі суб’єкта права на конституційну скаргу. Також документ пропонує врегулювати процедуру забезпечення конституційної скарги, а також попередньої перевірки звернень до КСУ.

У третьому розділі “Відкриття і закриття конституційного провадження, об’єднання і роз’єднання конституційних проваджень” визначаються засадничі положення, що стосуються підвищення ефективності здійснення конституційного судочинства. Зокрема, проект закону уточнює підстави для відмови у відкритті конституційного провадження у справі. Також пропонується ввести в законодавство положення, відповідно до якого, в ухвалі про закриття конституційного провадження через визнанням змісту і вимог скарги необґрунтованим, КСУ зобов’язаний у такій ухвалі навести конкретне мотивування неналежності обґрунтування і оцінку по суті доводів, покладених в основу відповідного звернення. 

Згідно з пояснювальною запискою, серед ключових положень четвертого розділу “Загальні положення щодо розгляду справ у Конституційному Суді” є законодавче закріплення:

• пріоритетності усного провадження як форми розгляду в КСУ, особливо у справах в частині конституційних подань та звернень; 
• формування порядку денного КСУ;
• особливостей проведення засідань та пленарних засідань суду;
• порядку виклику учасників і залучених учасників конституційного провадження;
• випадків відмови Сенатом КСУ від розгляду справи на розсуд Великої палати;
• порядку ознайомлення учасників конституційного провадження з матеріалами справи;
• компенсації витрат суб’єкта права на конституційну скаргу. 

У п’ятому розділі законопроекту прописані норми, які зосереджені на врегулюванні особливостей розгляду КСУ окремих категорій справ. Зокрема, визначаються особливості проваджень у справах щодо: 

• відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради для надання згоди на їх обов’язковість;
• додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення президента України з поста в порядку імпічменту. 

Шостий розділ законопроекту регулює питання актів КСУ, виконання його рішень та висновків.Зокрема, документ пропонує встановити:

• обов’язок КСУ надсилати ухвалу учаснику та залученому учаснику конституційного провадження не пізніше наступного робочого дня після її постановлення; 
• правова природа забезпечувального наказу як виконавчого документу, виконання якого є обов’язковим для усіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, а також фізичними та юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. 

Також законопроект пропонує закріпити можливість КСУ визнавати акт чи його окремі положення таким, що не відповідає Конституції України в певному аспекті без втрати ним чинності в цілому. При цьому передбачається, що суд обов’язково має встановити особливий строк (не менше одного місяця) для втрати чинності законом чи його окремими положеннями, яким встановлено юридичну відповідальність. 

У частині щодо порядку виконання рішень та висновків КСУ, законопроект пропонує врегулювати ситуацію, яка виникає після винесення судом свого рішення або надання ним свого висновку. Крім того, документ пропонує запровадити інститут відшкодування шкоди, завданої дією і застосуванням актами і діями, що визнані неконституційними. 

Сьомий та восьмий розділи передбачають положення прикінцевого та перехідного характеру. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

КСУ перевірить конституційність ліквідації старих і створення нових районів

Нагадаємо, посли країн “Великої сімки” опублікували дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні. На думку послів, певні термінові заходи потрібно вжити для негайного усунення шкоди, заподіяної Конституційним судом.

Однак, попри традиційну занепокоєність дипломатичних представників провідних країн світу, документ має і відмінності, які раніше не зустрічалися в подібних документах. При цьому в Офісі президента знали про дорожню карту ще в листопаді, однак не пояснили, чому досі документ не передали до Вищої ради правосуддя.