Верховна Рада України у вівторок, 13 грудня, затвердила три законопроєкти, передбачені сімома рекомендаціями Європейської комісії на шляху нашої держави до членства в ЄС. Таким чином Україна виконала взяті на себе зобов’язання й створила передумови для початку переговорів про вступ у блок, заявила заступниця голови парламенту Олена Кондратюк за підсумками засідання.
"Сьогодні ми прийняли три ключові євроінтеграційні закони: про медіа, прозору процедуру призначення суддів Конституційного суду та про національні меншини (спільноти). Таким чином ми відкрили шлях до початку переговорів про повноправний вступ України до Європейського Союзу, які можуть розпочинатися вже з нового 2023 року", – розповіла вона.
Кондратюк зазначила, що згадані документи ухвалювалися в конструктивній атмосфері. За її словами, у цьому процесі вдалося досягти компромісу між різними фракціями й депутатськими групами заради національних інтересів України практично за всіма головними зауваженнями й суперечливим моментами.
Крім цього, заступниця спікера ВР наголосила, що ухвалений 13 грудня закон «Про медіа» ще буде змінюватися з часом.
"Ми свідомі, що прийнятий медійний закон не є константною, він ще буде змінюватися. Його реалізація потребуватиме предметного моніторингу, як медійних кіл в Україні, так і Єврокомісією на практичну відповідність європейським цінностям свободи слова", – пояснила Кондратюк.
До змісту ухваленого законопроєкту є багато запитань. Які види медіа регулює закон «Про медіа»? Чому він став об’єктом критики дуже різних суспільних і професійних груп? Які його основні ризики? Чи є в ньому необхідні для демократичного розвитку сфери норми? Пояснює медіаюрист Інституту масової інформації Роман Головенко у матеріалі «Законопроєкт «Про медіа»: набір ризиків і можливостей».