Рада під час війни значно скоротила час розгляду законопроєктів. Але ефективність не дорівнює якості

За перші пів року повномасштабної війни роботу Верховної Ради України можна сміливо схарактеризувати як «турборежим». Крім рекордної кількості прийнятих законів, парламент значно зменшив час на опрацювання та проходження законопроєктів, за всіма показниками, йдеться у матеріалі Лабораторії законодавчих ініціатив «Воєнний парламентаризм: як парламентарії відпрацювали в умовах спільної загрози».

«Комітети й експертно-аналітичні підрозділи мобілізували ресурси та швидко надавали висновки, процеси політичного погодження законопроєктів теж значно пришвидшилися, а між депутатами в сесійній залі діяв тривалий консенсус. Усі працювали злагоджено, наскільки це можливо, та ефективно використовували наявні часові й інші ресурси», – йдеться у статті.

Якщо говорити про пленарний час, то половину законопроєктів, прийнятих у першому читанні, депутати розглянули менш ніж за 41 секунду. При цьому 90% законопроєктів у першому читанні парламентарії розглядали менш як дві хвилини. Водночас на розгляд у сесійній залі половини всіх законопроєктів, що пройшли обидва читання упродовж пів року війни, законотворці витрачали менше шести хвилин. 

Під час останньої «довоєнної», шостої, сесії ВРУ ці часові показники були в рази більші. Зокрема, половина законопроєктів, прийнятих у першому читанні, розглядалася до 15 хвилин у залі. Ще до 26 хвилин пленарного часу займав розгляд половини законопроєктів, які пройшли обидва читання протягом шостої сесії.

«Фактично пів року повномасштабної війни депутати «під куполом» тільки те й робили що натискали кнопки — без скандалів, тривалих виступів з трибуни і бійок, як раніше», – зазначили в ЛЗІ.

Цей «феномен» можна пояснити трьома факторами:

• наявністю політичного консенсусу — особливо щодо питань оборони та безпеки — і необхідністю негайно реагувати на реалії повномасштабної війни;
• загрозою безпеці народних депутатів під час засідань Верховної Ради, — Росія неодноразово «обіцяла» удари по «центрах прийняття рішень»;
• відсутністю онлайн-трансляцій засідань, а отже й потреби виголошувати розлогі промови, націлені на виборців.

«Але ефективність роботи не дорівнює якості. Нові реалії війни і «турборежим» воскресили старі та створили нові «баги» в системі законотворчості», – підкреслили автори.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Верховна Рада повернула історичну назву місту Новоград-Волинський

Раніше спікер парламенту Руслан Стефанчук повідомив, що близько 10 народних депутатів покинули Україну та не повернулися. За його словами, таким народним обранцям не виплачуватиметься заробітна плата. Також політиків позбавлять усіх державних посад. 

Стефанчук також розповідав про перспективу дистанційних засідань парламенту. У травні депутати не підтримали навіть включення до порядку денного відповідного законопроєкту, але від себе Стефанчук додав, що підтримує ухвалення такої ідеї на законодавчому рівні.