Путін заявив, що звинувачувати Росію в агресивній поведінці — не логічно

НАТО прийшло до "дверей" Росії, а не навпаки. Тому не треба звинувачувати Москву в тому, що вона поводиться агресивно. Так прокоментував погрози напасти на Україну президент РФ Владімір Путін на пресконференції за підсумками переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, повідомляє "Інтерфакс".

"Ми категорично проти розширення НАТО за рахунок нових членів на сході, тому що це становить для нас спільну загрозу — подальше розширення НАТО до наших кордонів", — сказав Путін.

"Не ми ж рухаємося до НАТО, а НАТО рухається до нас. Тому говорити про те, що Росія поводиться агресивно, щонайменше не відповідає здоровій логіці", — зазначив Путін.

Про те, що Альянс не загрожував нападом на жодну країну в регіоні господар Кремля, як завжди, вирішив не звернути увагу.

"Окрім іншого, ми не можемо проходити повз це. У військовій стратегії НАТО 2019 року Росія прямо названа головною загрозою безпеці та противником", — сказав російський президент.

Не забув російський президент виконати обов'язковий "ритуал" усіх своїх останніх промовах — поскаржитися на те, як несправедливо звинувачують мирну Росію в агресивній поведінці.

"Начебто в небезпеці почуваються і країни Прибалтики, і інші держави — наші сусіди. На якій підставі, не дуже зрозуміло. Принаймні це використовується як теза для того, щоб вибудовувати недружню щодо Росії політику", — сказав Путін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Макрон хоче домовитися з Путіним, щоб стати рятівником України — Politico

У дипломатії кожне слово має значення. Активні спостерігачі за змінами у риториці, що використовується світовими лідерами, могли помітити за останній рік, що «стратегічну автономію» замінив «європейський суверенітет» у баченні президента Франції Еммануеля Макрона. Макрон також перестав просувати «нову архітектуру довіри та безпеки» для Європи й тепер вважає за краще говорити про «європейський порядок безпеки».

Ці семантичні зміни показують еволюцію того, як Макрон розглядає питання європейської єдності та загрозу Росії. Зникла безтурботність перших днів його президентства, коли він думав, що зможе «дружити» і з експрезидентом США Дональдом Трампом, і з главою Кремля Владіміром Путіним, а також ігнорувати думки своїх найближчих союзників у Європі.