Програма посилених можливостей не дає перспективи членства в НАТО. Україні потрібно отримати ПДЧ – експертка

Україна приєдналася до програми НАТО «Партнерство посилених можливостей» (ППМ) в червні цього року, у Києві зацікавлені в максимальному використанні ППМ, щоб наблизити членство в НАТО. Але ППМ не є ні інструментом для досягнення членства в Альянсі, ні передумовою для отримання Плану дій щодо членства (ПДЧ). Однак директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук у статті для ZN.UA пише, що ППМ не слід сприймати і як перешкоду для членства України в НАТО.

Авторка підкреслює, що ППМ – це, насамперед, адаптований під певну країну інструмент для підвищення рівня військової взаємосумісності. Але оскільки в Альянсі Україну давно навчили, що в НАТО вступає не армія, а вся країна, тому Україні потрібна не тільки військова, а й політична взаємосумісність. Для цього Україні потрібен ПДЧ, передбачає значно ширше коло реформ.

«Після приєднання до ППМ Україна цілком може посісти перше місце у світі (можливо, розділивши його з Грузією) як країна, котра має найбільше інструментів і механізмів для підготовки до членства в НАТО», - пише експертка.

Гетьманчук зазначає, що завданням України на сьогодні повинно бути те, щоб участь у ППМ посилило наші аргументи для приєднання до ПДЧ, а не послабило їх. Тобто, до моменту наступного перегляду Програми — а це буде у 2023 році. Україна повинна продемонструвати на конкретних переконливих прикладах, що запрошення України до ППМ було виправданим.

Найкращим доказом того, що Україна серйозно налаштована на отримання ПДЧ як «інтегральної частини» процесу інтеграції в НАТО, було б ефективне виконання Річної національної програми (РНП), додає експерт.

«Саме ця програма є ключем до отримання ПДЧ. Кількість запланованих заходів та залучених до виконання відомств не дає підстав вважати, що РНП-2020 можна виконати ефективно», - пише авторка.

Крім того, щоб зробити виконання РНП більш ефективним, слід було б зробити хід виконання річної програми публічним: за прикладом «Пульсу угоди», який передбачає моніторинг виконання Угоди про асоціацію, запустити аналогічний «Пульс РНП», вважає Гетьманчук.

«Тим більше що з боку НАТО чіткі пріоритети у відносинах із Україною завжди фігурують, хоча й містять переважно законодавчий характер. Як відомо, наразі Альянс декларує своїм пріоритетом прийняття низки законів. Щоправда, постійний акцент на прийнятті законів із боку НАТО у відносинах із Україною може справити в українському суспільстві хибне враження, ніби НАТО цікавить виключно прийняття законодавства, а не його належна імплементація, що в українських реаліях не є тотожними поняттями», - підкреслює авторка.

Детальніше про те, яка наступна «станція» буде після приєднання України до програми НАТО «Партнерство посилених можливостей», читайте в статті Олени Гетьманчук «Євроатлантичний трек» для ZN.UA.