Позачергове засідання Ради: є кілька варіантів того, які питання необхідно розглянути

Парламентські фракції пропонують кілька варіантів щодо того, які питання потрібно розглянути під час позачергового засідання Верховної Ради. Про це під час брифінгу заявив глава фракції "Голос" Ярослав Железняк, передає "Інтерфакс-Україна".

"Є, напевно, такий змагальний дух щодо позачергового засідання. Є кілька позицій: окремо збирає (підписи, - ред.) фракція "Голос" разом з колегами на позачергове засідання щодо ТСК по "вагнерівцям", є окреме "змагання" щодо законопроєктів з енергетичної сфери... А є ще підписи, які зібрали, на скільки мені відомо, щодо засідання щодо тарифів на електроенергію", - заявив Железняк.

Він також додав, що є ініціатива депутатів зі "Слуги народу", яка ще не сформована. Однак, за словами Железняка, вона стосується законопроєктів, які фракція хотіла розглянути на поточному тижні.

Железняк не виключив, що може відбутися кілька позачергових засідань Верховної Ради.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У депутатки "Голосу" загорілася система "Рада". Вона каже, що гарантія на пульти для голосування давно протермінована

Напередодні стало відомо, що на наступному тижні може відбутися позачергове засідання парламенту. На ньому планують розглянути важливі питання порядку денного, які зараз заблоковані розглядом законопроєкту №2149 щодо передачі землі громадам.

Адже до другого читання земельного законопроєкту народні депутати внесли понад 3 тисячі правок. Поки парламент розглянув трохи більше 500 правок. Відзначимо, законопроєкт №2194, так само як і документ № 2195 про продаж землі на електронних торгах, повинні завершити в Україні земельну реформу. Загалом до другого читання обох законопроєктів народні депутати подали 3700 поправок.

За словами експерта Українського інституту майбутнього Ігоря Попова, якщо народні депутати будуть проходити кожну правку, то розгляд земельних законопроєктів може затягнутися до травня.

1 липня 2021 року повинен початися новий етап земельних відносин, який передбачає надання 7 мільйонам власників паїв можливості ними розпоряджатися. Однак чи можна це вважати запуском повномасштабного ринку сільськогосподарських земель і завершенням земельної реформи? Ні. У тексті "Земельні очікування - 2021" Андрій Мартин пояснює, чому.