Розгляд Радою земельних законопроєктів може затягнутися до травня – експерт

Розгляд Верховною Радою законопроєктів, які мають завершити земельну реформу, може затягнутися до травня через велику кількість правок, зазначив експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього Ігор Попов. Через те, що депутати наполягають на проходженні всіх правок, робота парламенту фактично паралізована.

“Рада знову паралізована. До земельних законопроєктів подано 3700 правок. Тепер автори наполягають на їх розгляді на пленарному засіданні, і при розгляді і голосуванні кожної окремої правки – це затягнеться до травня”, - написав Попов у Facebook.

Однак у результаті, парламент все одно ухвалює законопроєкт у редакції профільного комітету. При чому під час розгляду народні депутати не можуть голосувати за інші проєкти законів.

“Кілька сотень депутатів марно втрачатимуть свій час та імітуватимуть законотворчий процес із сенсорними кнопками та штрафами за ухиляння від натискань клавіш. За цей час, до речі, сплачено коштами платників податків, а в черзі стоять кілька потрібних проектів. ОК, їх розглянуть на позачергових сесіях, але з недосконалим регламентом варто щось робити”, - написав експерт.

Він зазначив, що для боротьби “поправочним спамом” потрібно ще більше переносити в профільні комітети повноваження щодо опрацювання поправок. А в залі б за таких умов за відхилену правку голосували б за наявності 20% від складу парламенту підписів за її підтримку.

“І конституційне право на законодавчу ініціативу не обмежується. Просто уточнюється спосіб його реалізації. І те ж саме з бажанням ставити сотні поправок “на підтвердження” - також це бажання треба підкріпити 90 підписами. Чи може Раду взагалі прикрити на карантин? Кадри можна призначити в.о., бюджет ухвалений, решту рішень візьме на себе РНБО”, - підсумував Попов.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У депутатки "Голосу" загорілася система "Рада". Вона каже, що гарантія на пульти для голосування давно протермінована

Верховна Рада 16 березня почала розгляд законопроєкту №2194 “Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин”. Поки що народні депутати пройшли менше 400 правок із 3 128, поданих до другого читання.

Проєкт закону передбачає передачу земель державної власності за межами населених пунктів до комунальної власності органів місцевого самоврядування. Винятком мають стати землі, необхідні державі для виконання її функцій. До таких відносяться землі Міноборони, природоохоронного фонду, державних установ, підприємств та організацій.

Законопроєкт №2194, так само як і документ №2195 щодо продажу землі на електронних торгах, мають завершити в Україні земельну реформу.

1 липня 2021 року має розпочатися новий етап земельних відносин, що передбачатиме надання 7 мільйонам власників паїв можливості ними розпоряджатися. Однак чи можна це вважати запуском повномасштабного ринку сільськогосподарських земель і завершенням земельної реформи? Ні. У тексті “Земельні очікування — 2021 рік” Андрій Мартин пояснює, чому.