Повернення держзакупівель під контроль не заважає фінансувати оборону на місцях: у «Прозорро» дали роз’яснення

Уряд 24 червня прийняв зміни до постанови №169, які повернули обов’язкові закупівлі через Prozorro. Це рішення наштовхнулося на нерозуміння з боку представників місцевого самоврядування, як таке, що ставить під загрозу обороноздатність країни та можливість проводити швидкі закупівлі для потреб нашого війська.

Закупівлі для потреб оборони і далі можуть проходити поза системою Prozorro, пояснює гендиректор ДП «Прозорро» Василь Задворний у статті «Повернення до прозорості – для всіх закупівель, окрім оборонних».Через неї закуповуватимуться товари та послуги, не пов’язані із забезпеченням війська, критичної інфраструктури чи нагальними потребами.

За словами Задворного, владі та місцевому самоврядуванню вжевдалося порозумітися у найгостріших питаннях та домовитися продовжувати співпрацю щодо інших.

«Учора представники офісу президента України, Мінекономіки та ДП «Прозорро» провели зустріч з представниками Асоціації міст України, щоб обговорити найбільш гострі питання, які стосуються реалій проведення закупівель під час воєнного стану, – пише Задворний. – І я радий, що нам вдалося зняти побоювання стосовно більшості з них, а у решті домовитися про подальшу співпрацю».

Закупівлі держзамовників у сфері оборони вивели з-під дії закону «Про публічні закупівлі» на початку повномасштабного вторгнення РФ. Але зміни до постанови, по словам директора ГП «Прозорро», не позначилися на цій обставині, Збройні сили України, Міноборони, МВС, СБУ, Нацгвардія, Державна прикордонна служба, ДСНС та інші структури і надалі купують усе напряму.

У Prozorro також приховали договори за попередні роки, щоб ворог не зміг скористатися інформацією про потреби українського війська.

Тимчасом звичайні замовники, зокрема органи місцевого самоврядування, спрямовують чималі кошти на закупівлі для потреб військових частин або тероборони, дислокованих у їхніх містах. Виведення всіх закупівель з-під Prozorro дозволяло робити це безтендерів і звітування в електронній системі.

«Та чи справді тепер їм доведеться проводити тендери на, скажімо, спорядження та ліки для наших військових або будівництво фортифікацій? Ні»,  - пояснює Задворний.

Ухвалені зміни передбачають для них цілу низку підстав для укладання прямих договорів, зокрема коли інформація в оголошенні про закупівлю може загрожувати національній безпеці.

Наприклад, навіть інформація про закупівлю лопат може видавати ворогу чутливу інформацію, тож у цьому випадку є підстави для укладання прямого контракту. Те саме стосується закупівлі військової форми, бронежилетів, спорудження захисних укріплень тощо.

«Будь-який письмовий запит від військової частини на закупівлю певних товарів і робіт уже буде достатнім обґрунтуванням для проведення прямої закупівлі поза Prozorro для ОМС. Отже, постанова взагалі не стосується діяльності органів місцевого самоврядування, спрямованої на забезпечення обороноздатності»,  - додає він.

Інший важливий виняток – нагальні потреби, які варто задовольнити у стислі терміни.Наприклад, коли треба терміново укріпити пошкоджену будівлю, закупити продукти та засоби гігієни для переселенців, які щойно приїхали в місто, підготувати школи до офлайн навчання 1 вересня, дозволивши переселенцям лишатися у школах та садочках якомога довше.

Усі ці питання є актуальними для міст і сіл, яки стали хабами для переселенців і приймають багато людей із тимчасово окупованих територій. З цього приводу уряд надасть додаткові уточнення.

Також прямі договори можна укладати коли замовник перебуває в зоні бойових дій, не має технічної можливості використовувати електронну систему закупівель чи йдеться про забезпечення роботи критичних об’єктів інфраструктури.

Зараз Мінекономіки на основі спілкування з органами місцевого самоврядування готує офіційне роз’яснення: в яких випадках можна укладати прямі договори і як це можна обґрунтовувати(у більшості випадків достатньо внутрішніх рішень замовника).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Громади сидять на грошах, а прем'єр не дає їх витратити на допомогу ЗСУ — Філатов

Протистояння між місцевими та центральною владами загострилося у зв'язку з поверненням держзакупівель до системи Prozorro. За законом громади зобов'язані фінансувати ТрО та допомагати ЗСУ. Однак повернення тендерів відбулося на тлі відсутності держмеханізму передоплати – (так працюють західні постачальники), включення якого ОМС вимагають від уряду другий місяць. Що в сукупності, як заявляють мери, заблокувало у місцевих бюджетах існуючі вільні ресурси та можливість оперативно робити оборонні закупівлі.

Тож що ж важливіше – швидкість прямих закупівель чи прозорість із тендерами та обґрунтуваннями в системі Prozorro? І що сталося насправді після повернення у процес Prozorro? Позицію Асоціації міст України минулого тижня в інтерв'ю ZN.UA озвучив мер Дніпра Борис Філатов. Позицію ДП «Прозорро» у рамках продовження дискусії представляє його директор Василь Задворний.