Потрібно не палити російську владу словом, а бити її рублем, - експерт

Створену Москвою порожнечу в українсько-російських відносинах заповнив тролінг - серія взаємних провокаційних заяв дипломатичних відомств. Однак Україна повинна реагувати на російську політику прагматично, а не емоційно.

Про це в статті для ZN.UA пише кандидат юридичних наук, голова правління Фонду культурної дипломатії UART Дмитро Кулеба.

За словами експерта, український МЗС міг би підняти свою популярність, "оголоси ми розриваємо дипломатичні відносини з РФ або ініціюємо її виключення з ООН, ОБСЄ, Ради Європи, а то й вступаємо в НАТО".

Проте, вважає Кулеба, "далі потрібно не палити російську владу дієсловом, а бити її рублем".

"Деякі кроки в цьому напрямку вже робляться і дають вагомий публічний результат. Дорогого коштують результати голосування в Генеральній асамблеї ООН за резолюції щодо України, заява Комітету експертів Європейської хартії регіональних мов і мов меншин про те, що з російською мовою у нас в країні все добре, а також коментар представника ОБСЄ з питань ЗМІ Дуньї Міятович про те, що Україна мала право припинити трансляцію російських телеканалів", - перерахував експерт.

"Правильним було подив українського Мзс з приводу недавнього візиту глави російського уряду в Крим. До речі, практика оголошення персонами нон грата поголовно всіх іноземців, які відвідують Крим, неминуче перетвориться на полювання на відьом з численними жертвами і нашкодить інтересам України. А ось послідовні заперечення такого роду щодо візитів офіційних представників Росії і потенційно інших країн - як раз те, що потрібно", - пише кандидат юридичних наук.

"Раціонально виглядають перші кроки Києва по зміцненню двосторонніх відносинах принципу взаємності. Симетричну норму щодо 90-денного перебування громадян РФ в Україні вже вводимо в дію. Давайте не забувати і про нещодавню ініціативу Володимира Путіна ввести норму про в'їзд на територію Росії за закордонними паспортами. Саме час для симетричної відповіді: без віз, але за закордонними паспортами", - додав він.

Звернення Генеральної асамблеї ООН до Міжнародного суду із запитом про оцінку відповідності міжнародному праву декларації про незалежність Криму, звернення в Європейський суд з прав людини, тиха робота по підготовці якісних майнових позовів у комерційні арбітражі і суди, активна робота в галузевих міжнародних організаціях на зразок ЮНЕСКО (питання культури) та ІКАО (питання авіатранспорту), пошук симетричних відповідей на дії, а не заяви Росії - ось центр докладання зусиль для влади, зазначив Кулеба.

При цьому, вважає експерт, розривати дипломатичні відносини або відкликати послів з держав, нелояльних до української позиції щодо анексії Криму, було б недалекоглядним кроком: "Будемо реалістами, це не зупинить, якщо зв'язки з Москвою їм дорожче, ніж з Києвом. Але звести до умов критичної необхідності двосторонні контакти високого рівня і зосередитися виключно на вигідних для нашої країни питання двостороннього порядку денного цілком можливо".

Також, на думку юриста-межднародника, Україні необхідно визначитися і щодо виходу з СНД. "Після гучного заяви РНБО ні про яких практичних кроків в цьому напрямку не чути", - підкреслив він.

Подробиці читайте в свіжому номері "Дзеркала тижня. Україна" у статті Дмитра Кулеби "Країна зовнішньої політики". !zn

Читайте також:

МЗС України не бачить сенсу перебування в СНД - маріонеткової організації Кремля

Яценюк запропонував Росії зробити українську мову другою державною

Україна не буде поспішати з введенням візового режиму з РФ