Посол України в Німеччині Андрій Мельник вважає, що попри відведення більшості російських військ від українського кордону, Києву поки що зарано розслаблятися, адже на позиціях залишається важка зброя.
«Хоча у Києві зітхнули з полегшенням, втім зарано давати відбій. Путін маскує наміри, важка техніка лишається, загроза нападу зберігається. Закликав Берлін вимагати від РФ міжнародний моніторинг відводу військ», - пише дипломат у Twitter.
Власне бачення ситуації український посол виклав у коментарі газеті Berliner Morgenpost, яка є чатсиною медіахолдингу Funke Medien.
Мельник вважає, що повернення російських військ до місць постійної дислокації має відбуватись під міжнародним моніторингом. Дипломат закликав уряд Німеччини домагатися такого моніторингу відведення сил і військової техніки РФ.
За словами дипломата, після завершення раптової «перевірки боєготовності» військ Південного та Західного військових округів ЗС Росії, що стала приводом для стягування військових і техніки, на позиціях залишаться важкі озброєння, зокрема системи залпового вогню.
«Заява російського міністра оборони Сергія Шойгу про відведення військ від кордону з Україною і з Криму дозволяє трохи зітхнути з полегшенням. Щоправда, ще занадто рано для відбою тривоги. (…) За даними українських спецслужб, повертається тільки військовий персонал, а важкі озброєння, перш за все системи залпового вогню і танки, залишаються. Це означає, що як і раніше існує загроза нападу на Україну», - пояснює він.
Посол України наголосив на тому, що Росія відмовилася від нападу лише тимчасово, це вимушений крок, здійснений під тиском західних партнерів Києва, зокрема Німеччини.
«Хоча у Києві зітхнули з полегшенням, втім зарано давати відбій. Путін маскує наміри, важка техніка лишається, загроза нападу зберігається. Закликав Берлін вимагати від РФ міжнародний моніторинг відводу військ»‼️
— Andrij Melnyk (@MelnykAndrij) April 24, 2021
Коментар для газет ??медіа-холдингу Funke Medien (4 млн. чит.) pic.twitter.com/XAGUxlkJzS
Нагадаємо, 22 квітня Росія оголосила про завершення «раптової перевірки боєготовності», під приводом якої стягувала війська до кордонів України.
Експерт з питань національної безпеки та оборони Українського інституту майбутнього Глен Грант вважає, що відведення військ не є поразкою Путіна: «По-перше, блокування Азова залишається. По-друге, він залякав США та змусив їх вивести два кораблі з Чорного моря та влаштувати йому саміт з Байденом. По-третє, росіяни завжди брешуть, тому не вірте Шойгу, що вони повертаються до баз – багато обладнання залишиться».
Російський лідер отримав від розгортання власні зиски: відпрацював готовність до великої мобілізації і готовність до війни С2 (командування та контроль), перевірив авіацію та флот, оцінив можливості української армії і силу рішучості українських політиків. Більша частина цього розгортання залишається готовою до швидкого відновлення і врахує вивчені уроки.
Докладніше про те, що відбулося біля кордонів і навколо України останніми днями та як це варто розуміти, читайте у статтях Сергія Немирича «Воєнна тривога квітня 2021 року: кілька простих висновків» та Олексія Їжака «Тайговий casus belli» у ZN.UA.