Польський президент заявив, що Волинська трагедія мала ознаки геноциду

Президент Польщі 3 заявив, що події на Волині у 1943 році мали ознаки геноциду. Про це він сказав на відкритті пам'ятника жертвам Волинської трагедії у Волинському сквері Варшави.

"Я зворушений тим, що сьогодні зустрічаюся з вами для того, щоб помолитися за душі жертв злочинів на Волині, які мали ознаки геноциду", - сказав польський президент і додав, що ці події стали одними з найбільш болючих для поляків у часи Другої світової війни.

Коморовський заявив, що правда у розумінні пережитого може стати прекрасним шансом, аби точні знання про цю трагедію стали наріжним каменем у польсько-українському примиренні. "Ми не хочемо пам'ятати, хто кому був противником! Ми хочемо пам'ятати, жити мудро і побудувати краще сусідство та польсько-українське співробітництво", - заявив він.

Коморовський у своєму виступі нагадав слова Іоанна Павла ІІ про те, що історична пам'ять повинна об'єднувати, а не розділяти народи, а також спільну декларацію польських та українських церковних ієрархів від 28 червня поточного року про взаємне примирення на основі правди історичних подій.

"У декларації відкрито йдеться про "злочини на Волині", символом яких стало те, що відбувається з 11 липня 1943 року. Жертвами злочинів і етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, в тому числі жінки, діти й літні люди, перш за все поляки, але й українці, які рятували сусідів і родичів від небезпеки", - зазначив Коморовський.

Він також підкреслив важливість того, що українські та польські церковні ієрархи засудили "крайній націоналізм і шовінізм", який і штовхнув до злочинів ОУН 70 років тому. "На щастя, прихильники таких "крайніх поглядів" знаходяться у переважній меншості. Ми, поляки і українці, повинні знайти у собі мужність, щоб відкрити свій розум і серце до взаємного прощення і примирення", - сказано у виступі президента.

У четвер-п'ятницю у багатьох польських містах проходять жалобні заходи на честь 70-річчя "волинського злочину ", а 14 липня у Луцьку плануються пам'ятні заходи за участю президента Польщі. Окрім того у всіх православних церквах на Волині 14 липня відбудуться заупокійні служби за загиблими 70 років тому під час волинської трагедії.

Як повідомлялося, події 70-річної давнини знову стали приводом для гострих заяв як польської, так і української сторін. У дослідників немає спільної позиції в оцінках жертв серед поляків і українців. Сенат Польщі наприкінці червня прийняв заяву "У 70-ту річницю Волинського злочину", в якій ці події названі "етнічною чисткою з ознаками геноциду" ("czystka etniczna o znamionach ludobójstwa") і зазначається, що жертвами антипольської акції Української повстанської армії стали близько 100 тисяч поляків.

У п'ятницю, 12 липня, сейм Польщі буде голосувати за проектом резолюції щодо волинської трагедії. Депутати будуть голосувати щодо шести поправок опозиції, зокрема поправки, підтриманої у четвер парламентською комісією з питань культури, - що посилює визначення до "геноциду" (ludobójstwo).

Українські дослідники відзначають, що Волинська трагедія була наслідком війни Армії Крайової з УПА, в якій брало участь і цивільне населення. При цьому польська сторона також вдавалася до репресій проти цивільного українського населення - число жертв з українського боку оцінюється в 10-20 тисяч осіб. !zn

Читайте також:

Кучма і Кваснєвський впевнені, що минулі конфлікти не повинні погіршувати стосунки українців і поляків

Польський Сейм не відреагує на звернення депутатів Ради щодо Волинської трагедії

Депутати від Партії регіонів і КПУ попросили польський сейм визнати Волинську трагедію геноцидом поляків