Депутати від Партії регіонів і КПУ попросили польський Сейм визнати Волинську трагедію геноцидом поляків

EPA-EFE/OLIVIER MATTHYS

148 народних депутатів України просять Сейм Республіки Польща визнати Волинську трагедію геноцидом польського народу. Про це йдеться у зверненні обранців Верховної Ради до депутатів Сейму РП та маршала Еви Копач.

"Просимо вас, депутатів Сейму Республіки Польща, підтримати рішення сенату, визнати Волинську різанину ОУН-УПА геноцидом щодо польського населення і засудити злочинні діяння українських націоналістів", - йдеться у документі.

На переконання українських парламентарів, різне трактування Волинського злочину "вбиває клин між двома країнами".

"Розвиток зміцнення українсько-польської дружби неможливий, якщо забути про пам'ять сотень тисяч ні в чому не винних громадян - білорусів, поляків, євреїв, циган, росіян, українців, всіх тих, хто загинув у Волинській різанині", - наголошується у зверненні.

Нардепи вважають своєчасною ініціативу поляків з цього питання і зазначають, що через ксенофобські і неонацистські настрої українці не мають змоги дізнатися правду про Волинську трагедію.

"В Україні зростають ксенофобські, антисемітські та неонацистські настрої. Їхні представники вже сьогодні є у Верховній Раді України. Вони активно використовують парламентську трибуну для пропаганди цих поглядів. Все це - результат того, що народ України не знає правди про ті страшні події", - переконані депутати Ради.

- Як Москва відкрила ворота у пекло на Волині

Від фракції Партії регіонів звернення підписали Антон Яценко, Володимир Бідевка, Владислав Лук'янов, Артем Щербань, Микола Дмитрук, Вадим Колесніченко, Нестор Шуфрич, Юрій Самойленко, Анатолій Гончаров, Інна Богословська, Яків Безбах, Василь Поляков, Артем Семенюк, Сергій Дунаєв, Геннадій Федоряк, Андрій Пінчук, Володимир Кацуба, Ігор Молоток, Михайло Чечетов, Анатолій Кінах, Сергій Брайко, Володимир Сальдо, Володимир Мисик, Сергій Буряк, Юрій Боярський, Олександр Єгоров, Олександр Єдін, Микола Жук, Михайло Ланьо, Іван Бушко, Олег Царьов, Василь Ковач, Олег Парасків, Микола Сорока, Світлана Фабрикант, Борис Дейч, Олександр Стоян, Валентина Лютікова, В'ячеслав Богуслаєв, Нвер Мхітарян, Володимир Малишев, Валентин Ландік, Сергій Матвієнков, Володимир Бойко, Олена Бондаренко, Григорій Груба, Віталій Барвіненко, Володимир Олійник, Костянтин Павлов, Дмитро Шпенов, Микола Джига, Олег Шаблатович, Олександр Волков, Ігор Циркін, Іван Ступак, Андрій Шипко, Анатолій Коржев, Антон Кіссе, Анатолій Гончаров, Володимир Продивус, Леонід Клімов, Олександр Бобков, Віктор Турманов, Артем Ільюк, Анатолій Близнюк, Юрій Гержов, Андрій Селіваров, Андрій Пономарьов, Микола Левченко, Володимир Мальцев, Олександр Пресман, Віталій Грушевський, Олександр Біловол, Олександр Кузьмук, Іштван Гайдош, Євген Балицький, Леонід Байсаров, Володимир Дудка, Віктор Остапчук, Володимир Бандуров, Анатолій Денисенко, Олександр Козуб, Геннадій Труханов, Володимир Демішкан, Валентин Ничипоренко, Олександр Табалов, Олена Нетецька, Євген Мураєв, Віктор Будківський, Олександр Момот, Костянтин Гузенко, Євген Карташов, Валерій Омельченко, Вілен Шатворян, Ельбрус Тедеєв, Віталій Борт, Володимир Макеєнко, Євген Морозенко, Олександр Васильєв, Віктор Тихонов, Сергій Горохов, Володимир Зубик, Володимир Медяник, Володимир Чуб, Володимир Струк, Олексій Кунченко, Сергій Клюєв, Володимир Наконеченый, Сергій Кальцев, Юрій Воропаєв, Яків Табачник, Світлана Фабрикант, Володимир Дудка, Анатолій Гіршфельд, Леонід Литвинов, Григорій Калєтнік, Сергій Кий, Юрій Шаповалов і Юрій Поляченко.

Від фракції КПУ свої підписи поставили Петро Симоненко, Антон Дорохов, Олександр Зубчевський, Олег Буховець, Сергій Баландін, Омелян Парубок, Байдюк Лариса, Скарбовійчук Руслан, Петро Цибенко, Михайло Герасимчук, Василь Самойленко, Ігор Алексєєв, Олександр Присяжнюк, Олександр Голуб, Вікторія Бабич, Євген Мармазов, Віктор Губар, Валентин Матвєєв, Сергій Гордієнко, Роман Шугало, Сергій Топалов, Ольга Борита і Володимир Кудря.

Також під зверненням підписалися позафракційні Лев Миримський, Ігор Скосар, Віталій Немилостивий, Ігор Рибаков, В'ячеслав Кутовий і Володимир Купчак.

Нагадаємо, у польському Сеймі триває суперечка щодо тексту резолюції у 70-ту річницю Волинського злочину. Депутати не можуть дійти згоди у питанні визначення трагедії: політики правоконсервативних партій наполягають на слові "геноцид" у тексті документа, а представники ліберальної "Громадянської платформи" пропонують обмежитися дефініцією "етнічна чистка з ознаками геноциду".

До трагічних подій на Волині та Східній Галичині 1943-1944 років в Україні та Польщі різне ставлення. Польська сторона покладає відповідальність за вбивства цивільного населення виключно на ОУН і УПА, а в Україні наполягають на відповідальності за ці злочини обох сторін. Польські історики переконують, що в результаті етнічних чисток загинуло 100 тис. поляків 5-15 тис. українців. Однак в Україні говорять про кілька десятків тисяч убитих поляків і більш ніж 10 тисяч українців. !zn

Читайте також:

Як Москва відкрила ворота у пекло на Волині

У Польщі хочуть визнати ОУН і УПА злочинними організаціями

Уроки двох репатріацій. У вересні 2004-го виповнюється 60 років з початку масштабного польсько-українського переселення

Українці і поляки під час Другої світової: невідомі сторінки історії

Як роблять "правду" про УПА

ОУН - між колабораціонізмом і опором нацистської Німеччини